Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копачик

Копачик, -ка, м. 1) Ум. отъ копач. 2) мн. Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что жердка. МУЕ. III. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПАЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПАЧИК"
Бренчка, -ки, ж. Раст. Rhinantus crista galli. Вх. Уг. 228.
Вихрування, -ня, с. Буйство, буянство. К. ПС. 134.
Вус, -са, м. см. ус.
Ґе́лґати, -ґаю, -єш, гл. О гусяхъ: кричать. Аф. 357.
Маля́рство, -ва, с. Живопись. Він велику силу у малярстві знає. Кв.
На́родок, -дку, м. Народъ. А тут і всякого иншого народку намножилось. КС. 1883. III. 670.
Ошпетити, -чу, -тиш, гл. Обезобразить.
Перебовтати, -таю, -єш, гл. Взболтать.
Почикрижити, -жу, -жиш, гл. Порѣзать, покромсать.
Утопленик, -ка, м. Утопленникъ. Ховаючи втопленика, поливають його водою — щоб дощ був. Ном. № 290.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПАЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.