Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копачик

Копачик, -ка, м. 1) Ум. отъ копач. 2) мн. Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что жердка. МУЕ. III. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПАЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПАЧИК"
Гра́пський, -а, -е. Графскій. ЗОЮР. І. 299.
Забаря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. забари́ти, -рю́, -риш, гл. Замедлять, замедлить, задерживать, задержать. То у Івасечка ласкавий панотченько, забарив нас ласкавими словами. Лукаш. 95. Жидам довжок забарила. Грин. III. 326.
Лепо́рт, -ту, м. Рапортъ. Іул, як комендант ісправний, Енеїві лепорт подав. Котл. Ен. VI. 34.
Ломота́, -ти́, ж. Ломота.
Могу́чість, -чости, ж. Могущество. Желех.
Поподути, -дму, -дмеш, гл. Подуть много.
Ревизія, -зії, ж. 1) Ревизія. 2) Народная перепись. Ном. № 1755. Кв. І. 157. Хлопця у ревизію записали. О. 1861. VIII. 16.
Рецок, -цка, м. = рджок. Вх. Лем. 460.
Текач, -ча, м. Раст. Panicum meliaceum L. Анн. 240.
Цоб меж. = соб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПАЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.