Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діжистий

Діжи́стий, -а, -е. Похожій на діжу.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖИСТИЙ"
Вудило, -ла, с. = вудлище. Желех.
За́йда, -ди, об. 1) Захожій человѣкъ. Желех. 2) Родъ большого мѣшка? Широкий великий міх і довгий, на кроснах. Вх. Лем. 415. Ум. за́йдочка.
Карючений, -а, -е. Склеенный столярнымъ клеемъ. Ой на столі тарілочка карюченая. Н. п.
Лупі́ж, -жу, ж. Куски дерева, съ которыхъ содрана кора. Вх. Зн.
Накури́ти Cм. накурювати.
Перепинити, -ся. Cм. перепиняти, -ся.
Пиняти, -ня́ю, -єш, гл. Медлить, замедлять. Вх. Зн. 48.
Пообчищатися, -щаємося, -єтеся, гл. Обчиститься, очиститься (о многихъ).
Пролій, (-лія?), м. Ливень. Вх. Зн. 458.
Трапок м. Только въ выраженіи: на трапку. Гдѣ случится, де трапиться. На трапку шукай. Елисаветгр. у. Де ніж? — На трапку. Ном. № 12749. Мнж. 167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЖИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.