Близенько, бливесенько, нар. Ум. отъ близько. Приступи близенько.
Вц... Cм. уц...
До́брість, -рости, ж. Доброта. На, та знай мою добрість! Добрості і милосердію Його і міри нема. Я по добрості даю тобі. Ма́ти до́брість. Быть добрымъ. А вже в нас отець і мати все добрість собі мали б та в чистеє поле вони вихожали б. У до́брості жи́ти з ким. Быть въ хорошихъ отношеніяхъ. Мировий у добрості живе з паном. По до́брости. Добромъ. Почала його по добрости просить.
Зи́рк! меж. Глядь! Зирк! Горпина стоїть на хатньому порозі.
Ізн.. Cм. зн...
Подзюбати, -баю, -єш, гл.
1) Поклевать. Курчатка пшоно геть чисто все подзюбали.
2) подзюбаний. Изрытый оспой. Хоча бо я й подзюбана на виду, таки ж бо я зроблена доладу. Там така гидка пика подзюбана.
Позасолоджувати, -джую, -єш, гл. Подсластить (во множествѣ).
Попонудитися, -джуся, -дишся, гл. = попонудити. А побрались, — що було я попонужуся, поки не пішли діти.
Проголити Cм. проголювати.
Хибкий, -а, -е. 1) Неустойчивый, шаткій, колеблющійся. Гойдала човник, хибкий як трісочка. Хибкий місток. Хибкий віз. (У лілеї) стебло тоненьке, хибке.
2) Слабый, неустойчивый по характеру, уступчивый. Таке в мене серце хибке, що й не встою, як знов проситимуть. Чудне, хибке, непевне слово в його.
3) Увертливый, ловкій. Хибкий хлопець. А як піде танцювати, то найхибкіщий Лавро.
