Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кончити

Кончити, -ся = кінчити, -ся. конюх, -ха,, м. Конюхъ. Я конюха ж люблю, за конюха не піду: конюх коні ганяє, він гноєм воняє. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЧИТИ"
Доси́понька, -ки, Ум. отъ доси́пка.
Дріта́рь, -ря́, м. Проволочникъ. Вх. Уг. 237.
Кізонька и кізочка, -ки, ж. Ум. отъ коза.
Надужи́ток, -тку, м. Злоупотребленіе. Желех.
Обізрітися, -рю́ся, -ришся, гл. = обіздрітися.
Облітку нар. Лѣтомъ. Це було саме облітку. Харьк.
Повартувати, -ту́ю, -єш, гл. Подстеречь, посторожить.
Притвор, -ру, м. Притворъ въ церкви. Левиц. І. 13. Шух. І. 115. Обізвалось два ангела у притворі. Мил. Св. 20.
Труфель, -фля, м. Tuber cibarium Sibth. Шейк.
Хатка, -ки, ж. Ум. отъ хата.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.