Відсип, -пу, м. Плата частью продукта за рушенье пшена. Товкла в нас просо за одсип.
Дзіндзі́вер, -ру, м. 1) Раст. Malva mauritiana. 2) Дзіндзівер-зух. Удалецъ, хватъ. Бо Турн і сам дзіндзівер-зух! Коли чи п'є — не пропиває, коли чи б'є — то вже влучав, йому людей давить — як мух.
Доткли́вий, -а, -е. 1) Рѣзкій, говорящій колкости, обидныя вещи. Усе робила і слухалась як матір рідну (свекруху); дотклива вона була, да що, — думаю, — мені з їм жить, а не з нею. 2) Колкій, рѣзкій, обидный (о словахъ).
Же́бри, -рів, м. мн. Нищенствованіе, попрошайничество, прошеніе милостыни. піти на жебри. Пойти нищенствовать. Пішов дід на жебри, та не мав у що хліба класти.
Згле́діти, -джу, -диш, гл. = зглядіти. Жита які, гречки! і оком не згледиш.
Леда́що, -ща, с. 1) Лѣнтяй. Ой роблю я, роблю, — робота ні за що: люде кажуть і говорять: сирота ледащо. Ледащо неробоче. 2) Негодникъ, негодница, безпутный, безпутная. Добрий доброго слова боїться, а ледащо й побою не бюїться. Люде серця не спитають, а скажуть: ледащо. Пуститися в ледащо. Сдѣлаться негодникомъ. Чи се і ти пустивсь в ледащо, що хочеш нас, звести ні на що? 3) О предметахъ: плохой, негодный, дрянной. Зіма! кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що.
Панахати, -хаю, -єш, гл. Разрывать, разсѣкать.
Переставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. переставити, -влю, -виш, гл. Переставлять, переставить, передвигать, передвинуть. Сердешний Наум ледве ноги переставляє. Переставляти вуліки.
Пообчищати, -ща́ю, -єш, гл. Обчистить, очистить (во множествѣ).
Сплямувати, -му́ю, -єш, гл. Запятнать. Колій і Палій у дорогих, сплямованих кровю жупанах. Также переносно: запятнать. Оце ж її збезчещено, сплямовано.
