Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копання

Копання, -ня, с. Копаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПАННЯ"
Визнання, -ня, с. 1) Открытіе, дознаніе. 2) Исповѣдываніе, признаніе; вѣроисповѣданіе. Зачали ружни віри приставати ґрецам до їх визнаня православного. Гн. І. 181. 3) Сознаніе.
Кліть, -ті, ж. 1) Клѣтка. Та неволять нас у клітях, як тих бідних птахів. Н. п. 2) = комора. Шух. І. 105. Узяла сестру попід силу та веде в кліть. Федьк.  
Кучанин, -на, м. Житель кутка́ 2. Кучане — ті сусіде, що на одному кутку живуть. Конст. у.
Накри́ти, -ся. Cм. накривати, -ся.
Неспосібний, -а, -е. 1) Непригодный. 2) Находящійся не въ силахъ, не въ состояніи сдѣлать что.
Пацик, паци́к! цюнка-на!, меж. для призыва свиней. Вх. Лем. 447.
Прорив, -ву, гл. Прорывъ (напр. нарыва). Мнж. 190.
Розлючений, -а, -е. Разсвирѣпѣвшій. Навіженная розлючена темнота покинула душити Магомета. К. МХ. 20.
Роз'ярити, -ся. Cм. роз'яряти, -ся.
Цінування, -ня, с. 1) Оцѣнка. 2) Опись имущества для прод. съ аукц. торга.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.