Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коновід

Коновід, -во́да, м. 1) Приводящій на ярмарку для продажи лошадей? Коноводи, воловоди, люлешники, шабашники, шилники, милники, селяне, городяне, міщане... добрі люде! А сходьтесь, сходьтесь, сходьтесь!.. Я шось скажу». Изъ выкликанія на базарѣ. КС. 1882. ІІІ. 600. 2) Конокрадъ. А вже циганів, отих коноводів... що обдурюють народ, так і не розминешся. Кв. II. 323.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 278.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНОВІД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНОВІД"
Бідняга, -ги об. бѣдняга. пропав на вік сей маг, бідняга, порхне душа на другий бік. Котл. Ен., Ум. бідняжка, бідняжечка. Боровсь з своїм, сердега, горем, слізми, бідняжка, обливавсь. Котл. Ен.
Викрасити, -ся. Cм. викрашати, -ся.
В'юнкий, -а, -е. Вертлявый, живой, проворный. Тут шо вже було б тобі в'юнке, так і на містці не всиде. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
За́вивка, -ки, ж. = завертка i. Чуб. III. 193.
Кадина, -ни, ж. Втрое сплетенный якорный канатъ при рыболовной лодкѣ на Азовскомъ морѣ. Стрижевск.
Малолю́ддя, -дя, с. Малолюдіе.  
Розбещений, -а, -е. Распущенный, разбалованный.
Сварливе нар. Ссорясь, сердито. Налетять горобці та й, сварливе цвірчучи, угору шугнуть з пустого городу. МВ. (О. 1862. І. 96).
Тугошиій, -я, -є. Имѣющій крѣпкую шею. На Бога він піднявся тугошиій. К. Іов. 34.
Увидіти, -джу, -диш, гл. Увидѣть. Скоро ввиділи, пану доповіли. АД. І. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНОВІД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.