Вертіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Вертѣть, крутить. Вертить хвостом. До Бога далеко, а пани вертять, як хотять. У такому ділі як не верти, треба або чорта, або жінки.
2) Сверлить. У дошці вертіти дірку.
Витрибки, -ків, мн. Негодные отбросы? За вибірки дасть Бог витрибки.
Де́ржівно́, -на́, с. 1) = Держално. 2) Часть мотовила. 3) Часть ботелева. 4) = Держак 2.
До́ченька, -ки, ж. Ум. отъ дочка.
Лихва́рь, -ря́, м. Ростовщикъ. Він лихварь, дає гроші у позику, бере процент з людей, тим і пожива.
Луна́, -ни, ж. 1) Отраженіе свѣта, отблескъ, зарево. Базарь горить, а на море луна йде. 2) Отраженіе звука, эхо, отголосокъ. Задзвонили, задзвонили, — пішла луна гаєм. Розпочав нам Шевченко довгу і широку, справді вже рідну пісню, — пішла луна по всій Україні. . Аж луна пішла (так голосно). Робила як могла, щоб таки добра луна дійшла до того, кого мені треба. 3) Куриная слѣпота (болѣзнь)?. Cм. лунавий.
Обгиналки, -лок, ж. мн. Бока плоскодонной лодки.
Парасоль, -ля, м. Зонтикъ.
Попідсилати, -ла́ю, -єш, гл. Подослать (многихъ).
Цюцько, -ка, м. Щенокъ. Не всякому цюцькові про те знати.
