Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коноплястий

Коноплястий, -а, -е. Покрытый веснушками. Чорти мабудь гречку сіяли на пиці — такий коноплястий з себе. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 278.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНОПЛЯСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНОПЛЯСТИЙ"
Бандур, -ра, ж. Содержатель публичнаго дома. Желех.
Безкебетний, -а, -е. Неспособный, неумѣлый. Він зовсім безкебетний чоловік. Кіевск. у.
Биндочковий, -а, -е. Относящійся къ ленточкѣ. Биндочковий кісник. О. 1861. XI. 28, 29.
Видудлити, -лю, -лиш, гл. Выпить съ жадностью. Поки я прийшла в хату, а він тобі чисто всю горілку видудлив. Кобел. у.
Моло́дчати и молодшати, -чаю(-шаю), -єш, гл. Дѣлаться моложе.
Перещебетати, -чу́, -чеш, гл. Перестать щебетать. Перещебетала таки цокотуха. Шевч.
Підстоженє, -ня, с. = підстіжжя. Kolb. I. 63.
Погарбувати, -бую, -єш, гл. = погарбати.
Поколотися, -лю́ся, -лешся, гл. Исколоться, уколоться.
Росхлипатися, -паюся, -єшся, гл. Расплакаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНОПЛЯСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.