Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копаниця

Копаниця, -ці, ж. 1) Заступъ. 2) Родъ мотыги для копанія глины. Шух. І. 260. 8) Искривленное дерево, идущее на полозъ, выкопанное съ корнемъ изъ земли. Kolb. I. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПАНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПАНИЦЯ"
Згрі́б'Я, -б'я, с. Пакля, охлопки (болѣе грубые). Вх. Уг. 249.
Клін, кло́ну, м. = кльон. Желех.
Моца́рь, -ря́, м. Силачъ. Сідлай мі коня, того моцаря. Kolb. І. 101.
Обійняти, -йму́, -меш, гл. = обняти. Стара як обійняла її, то й з рук не пускає. МВ. (О. 1862. ІІІ. 35).
Поголосний, -а, -е. Шумный. Зашумять ліѣси поголуосниї. Грин. III. 12.
Подуся, -сі, ж. ласк. отъ подушка. Ходи до Марусі на білі подусі. Чуб. V. 11. Спатусі на білії подусі (говорится ребенку, укладывая его спать).
Поз'їдати, -да́ю, -єш, гл. 1) Съѣсть (верхній слой, вершокъ у растенія) (во множествѣ). Вона в нас як кішка: сметанку з глечиків поз'їдає, вершечки поспиває. Харьк. у. Корова вскочила у садок і поз'їдала щепи молоденькі. Харьк. у. 2) Разъѣсть. Кайдани руки-ноги поз'їдали. АД. І. 94.
Поодс.. Cм. повідс..
Розривка, -ки, ж. Развлеченіе. НВолын, у Роздумував про її легку, веселу натуру, липку до розривок. Левиц. І. 341.
Чапля, -лі, ж. Цапля, Ardea. Вх. Пч. ІІ. 8. Довгий, як чапля. Ном. № 8623. Нехай вас чапля розсудить. Ном. № 4130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПАНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.