Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копаниця

Копаниця, -ці, ж. 1) Заступъ. 2) Родъ мотыги для копанія глины. Шух. І. 260. 8) Искривленное дерево, идущее на полозъ, выкопанное съ корнемъ изъ земли. Kolb. I. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПАНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПАНИЦЯ"
Атери́нка, -ки, ж. Родъ рыбы, красноперка. Новорос.
Багрий, -а, -е. Темнокрасный. Желех.
Зга́дка, -ки, ж. Воспоминаніе. Шевч. (КС. 1883. II. 407). Почали ми тиху розмову-згадування. МВ. ІІ. 179.
Коргіта, -ти, ж. Вырубленное съ корнемъ дерево, употребляющееся для постройки ґаляр. Вх. Зн. 28.
Надменши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшить, умалить.
Немрущий, -а, -е. = невмірущий.
Підданство, -ва, с. 1) Подданство. 2) Состояніе въ крѣпостной зависимости.
Пообсмоктувати, -тую, -єш, гл. Обсосать (во множествѣ).
Ужиткування, -ня, с. Употребленіе, извлеченіе пользы. Желех.
Шестина, -ни, ж. Шестая часть. К. Дз. 102. Ум. шести́нка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПАНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.