Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коня

Коня, -ня́ти, с. Лошенокъ, а также плохая лошаденка. Чуже коня — паня. Ном. Ум. коненя. На зирив він коненя на ярмарку. Рудч. Ск. II. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЯ"
Борсюк, -ка, м. = борсук. Вх. Пч. II. 6.
Зарум'Я́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зарумяниться. Хата, 189.
Капелян, -на, м. Капелланъ.
Кречет, -та, м. Кречетъ. Закуркають кречети сизі. Макс.
Освідувати, -ду́ю, -єш, гл. Освидѣтельствовать. Спало з його усе тіло; ото його лікарі освідували — аж на йому худа річ. Васил. у.
Папужий, -а, -е. Попугаичій.
Поголубити, -блю, -биш, гл. Поласкать. Вх. Зн. 51.
Світліти, -лію, -єш, гл. Свѣтлѣть, проясняться. Небо світліє, світ недалечко. Левиц. І. 154.
Тинити, -ню́, -ниш, гл. Огораживать тыномъ. Вх. Зн. 20.
Харцизити, -жу, -зиш, гл. Разбойничать, грабить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.