Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коня

Коня, -ня́ти, с. Лошенокъ, а также плохая лошаденка. Чуже коня — паня. Ном. Ум. коненя. На зирив він коненя на ярмарку. Рудч. Ск. II. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЯ"
Галанці, -ців, м. мн. Узкіе брюки. У німецьких галанцях. Стор. I. 111. Носили латані галанці. Котл. Ен. IV. 14.
Джинджигиля́стий, -а, -е. Кокетливый, вертлявый, франтоватый.
Довгоклю́гий, -а, -е. Съ длиннымъ остріемъ (о копьѣ). Спис довгоклюгий. К. Іов. 94.
Злеге́нька и злегесенька, нар. Ум. отъ зле́гка.
Марнотра́вець, -вця, м. Расточитель, мотъ.
Негрунтовий, -а, -е. Безземельный.
Однослов, -ва, м. Согласный въ словахъ, правдивый человѣкъ. Богослов, та не однослов. Ном.
Перестилати, -ла́ю, -єш, сов. в. переслати, -стелю, -леш, гл. Перестилать, переслать вновь. Перестилайте їм постілоньку так, як я перестилала. Мил. 189.
Різьбяр, -ра, м. = різбарь. Шух. І. 245, 318.
Роззявина, -ни, ж. Расщелина, отверстіе, пасть. Черном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.