Тлумачення / значення слова "КОНИК" | Словник української мови. Словник Грінченка

коник

Коник, -ка, м. Ум. отъ кінь. 1) Лошадка. Під явором коник стоїть, на нім козак молоденький. Мет. 2) Насѣк. Кузнечикъ, Locusta. Вх. Пч. І. 6. В траві ворушився і тріщав цілий мир коників і всяких кузок. Левиц. Пов. 97. 3) Пряникъ или глиняная игрушка въ формѣ коня. І внучатам із клуночка гостинці виймала... А Карпові соловейка та коників пару. Шевч. 112. 4) мн. Родъ узора для вышивокъ на рубашкахъ. Гол. Од. 73, 5) Конская голова, выдѣлываемая какъ украшеніе разныхъ предметовъ, напр., рукояти гуцульскаго ке́лифа. Шух. І. 275. стіл на кониках. Столъ на ножкахъ съ украшеніемъ въ видѣ конской головы? Сим. 227. 6) Часть гончарнаго круга: деревянная дощечка, прибитая однимъ концомъ къ скамьѣ, съ выемкой на другомъ концѣ, въ которую входить веретено. Вас. 179. 7) Пластинка, вертикально стоящая на каждомъ изъ четырехъ концовъ креста витушки, съ загнутыми концами; на ко́ники надѣвается пряжа. Чуб. VII. 410. Вас. 202. 8) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. 9) Часть начиння. Cм. начиння 3. 10) мн. сорочі коники. Раст. Delphinium consolida. Вх. Пч. І. 10.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 277.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНИК"

Сховати оригінал сторінки

Баба́х! меж. Звукоподражаніе выстрѣлу, удару, паденію. Бабах у воду! Шейк.

повністю...

Бесіт, ту?, м. Раст. Epilobium augustifolium. Лв. 98.

повністю...

Бидлячка, -ки, ж. Экскрементъ рогатой скотины. Вх. Лем. 391.

повністю...

Бідолак, -ка, м. = бідолах. Вх. Зн. 3.

повністю...

Бідочка, -ки, ж. Ум. отъ біда.

повністю...

Затамува́тися, -му́юся, -єшся, гл. Задержаться, замедлить. Пішов і затамувавсь там. Черк. у.

повністю...

Мандрува́ти, -рую, -єш, гл. 1) Странствовать, путешествовать, ѣздить. Де то моя Катерина з Івасем мандрує? Шевч. 79. Я гадаю мандрувати. 2) Отправляться, ѣхать, уходить. Ой не плачте ви, карії очі, од роду мандруючи. Чуб. V. 888. Сватай мене, Марку, чи не оддасть мати. Як не оддасть мати, будем мандрувати. Мет. 99.

повністю...

Провіщувати, -щую, -єш, гл. Предсказать, возвѣстить. Сич провіщував щось недобре.

повністю...

Склочитися, -чуся, -чишся, гл. Всклочиться. Вх. Зн. 63.

повністю...

Цвенькати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цвенькнути, -кну, -неш, гл. Говорить, сказать на чужомъ языкѣ, въ которомъ слышатся звуки ц, дз, — о полякахъ, бѣлоруссахъ. К. ДЗ. 34. Лях цвенькати уже не буде. Котл. Ен. IV. 10. По лядські цвенькала. Св. Л. 54. Кортить литвинка, коли не цвенькне. Ном. № 5012.

повністю...