Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коник

Коник, -ка, м. Ум. отъ кінь. 1) Лошадка. Під явором коник стоїть, на нім козак молоденький. Мет. 2) Насѣк. Кузнечикъ, Locusta. Вх. Пч. І. 6. В траві ворушився і тріщав цілий мир коників і всяких кузок. Левиц. Пов. 97. 3) Пряникъ или глиняная игрушка въ формѣ коня. І внучатам із клуночка гостинці виймала... А Карпові соловейка та коників пару. Шевч. 112. 4) мн. Родъ узора для вышивокъ на рубашкахъ. Гол. Од. 73, 5) Конская голова, выдѣлываемая какъ украшеніе разныхъ предметовъ, напр., рукояти гуцульскаго ке́лифа. Шух. І. 275. стіл на кониках. Столъ на ножкахъ съ украшеніемъ въ видѣ конской головы? Сим. 227. 6) Часть гончарнаго круга: деревянная дощечка, прибитая однимъ концомъ къ скамьѣ, съ выемкой на другомъ концѣ, въ которую входить веретено. Вас. 179. 7) Пластинка, вертикально стоящая на каждомъ изъ четырехъ концовъ креста витушки, съ загнутыми концами; на ко́ники надѣвается пряжа. Чуб. VII. 410. Вас. 202. 8) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. 9) Часть начиння. Cм. начиння 3. 10) мн. сорочі коники. Раст. Delphinium consolida. Вх. Пч. І. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНИК"
Вистрелювати, -люю, -єш, сов. в. вистрелити, -лю, -лиш, гл. Выстрѣливать, выстрѣлить. Той стрілець вистрелив, убив вовка. Рудч. Ск. І. 72.
Віддаха, -хи, об. Отдающій, отдающая. Будь узяха, будь і оддаха. Ном. № 10651.
Гоча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Ржать. Уже коні на стану гочать. Н. п. Харьк.
Двадцяті́рко чис. ум. отъ двадцятеро. Нема і двадцятірка индичат. Борз. у.
Зробляти, -ля́ю, -єш, гл. Обрабатывать. Ой я тобі не наймичка все поле зробляти. Гол. IV. 538.
Кулаччя, -чя, с. соб. Кулаки. Три вирви в шию і міх кулаччя. Ном. № 4761. А тут так кулаччам у стіл ріже. Федьк.
Однобарвний, -а, -е. Одноцвѣтный. Желех.
Полотенце, -ця, с. 1) Ум. отъ полотно. КС. 1884. V. 175. Полотенця на станок лянного. Мкр. Н. 38. 2) Часть мере́жки. Cм. мережка 1. (Залюбов.). 3) Плавательная перепонка. Мнж. 189. Вх. Пч. І. 15. 4) Клинокъ косы. Желех. Ум. полотенечко.
Проживати, -ва́ю, -єш, сов. в. прожити, -живу, -веш, (-жию, -єш), гл. Проживать, прожить, жить. Горе нам, горювання, — як нам проживати? Чуб. V. 23. Дай же тобі, Боже, в щастю прожити. Чуб. III. 385. Із своєю дружиною в світі прожию. Чуб. V. 1041. Проживай, моя ясочко, веселою. МВ. (О. 1862. І. 72).
Хуторни́й, а́, е́. = Хутірський. Муза хуторна незнана. К. XII. 111.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.