Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коноплище

Коноплище, -ща, с. 1) Мѣсто, бывшее подъ коноплею. Яка паша на коноплищі? Як брали коноплі, то й повиривали погану травицю. Канев. у. 2) Мѣсто, годное для посѣва конопли.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 278.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНОПЛИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНОПЛИЩЕ"
Болько нар. Больно. Болить болько моя головонька. Чуб. V. 442.
Відраджування, -ня, с. Отсовѣтываніе.
До́тіль нар. = дотя.
Забри́зкати, -ся. Cм. забризкувати, -ся.
Коновой, -вою, м. = конвой. Як піду я у чужу країну, — коновоєм приведуть. Рудч. Чп. 85.
Плоть, -ти, ж. = плит. Шух. І. 183.
Позголювати, -люю, -єш, гл. Сбрить (о многихъ). Наші старі позголювали бороди та й думають, що помолодчали.
Розледащитися, -щуся, -щишся, гл. = розледачитися. Вона нічого не робить, а керез неї і бабина дочка розледащиться. Чуб. II. 65.
Тинина, -ни, ж. Колъ изъ плетня.
Шлюбочок, -чку, м. Ум. отъ шлюб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНОПЛИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.