Бурта, -ти, ж.
1) Груда, куча (продолговатая). Цілі бурти огірків лежять.
2) Насыпь, холмъ, бугоръ. Із трупів бурти насипає. Біжить вона (вода) з крутих бурт у глибокі долини. Очі бігають з ниви на ниву.... з яру на зелені бурти. Розривають бурти снігу та вибірають задубілих (людей).
3) Насыпь, изъ которой добываютъ селитру.
4) Цѣпь косцовъ.
5) = бурса 3.
6) Въ игрѣ въ булку наз. буртою, если кто изъ играющихъ прибьетъ шаръ къ берегу. Я на тебе вже нагнав десять бурт.
Горобеня́, -ня́ти, с. Воробушекъ, молодой воробей.
Ді́йво, -ва, с. 1) Удой. Корова добра на дійво. 2) Молоко, молочные продукты. Дитина з колиски випаде, — дивись! Дай їй дійва. Ум. Ді́йвечко.
Попростягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Протянуться (о многихъ). Козаки посідали, жовніри попростягались біля їх на траві.
Розгуджувати, -джую, -єш, сов. в. розгудити, -джу, -диш, гл. Разлучать, разлучить, отвращать, отвратить отъ чего наговорами. Кого Бог судить, чоловік не розгудить. Сужене — не розгужене.
Рокиточка, -ки, ж. Ум. отъ рокита.
Тепліти, -лію, -єш, гл. Теплѣть.
Усиловуватися, -вуюся, -єшся, гл. = усилковуватися. Католицькі пани з нашими перевертнями усиловувались унію на Вкраїні прищепити.
Учінка, -ки, ж. = учіння. Чому не вивчив? — Яка Фе воно вчінка, як не дають книжок?
Щаблястий, -а, -е. Имѣющій щаблі.
