Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копито

Копито, -та, с. Копыто. Вороний коню, чом води не п'єш, копитами сиру землю б'єш? Н. п. Ум. копитце.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИТО"
Віджати Ii Cм. віджинати.
Гнилятина, -ни, ж. Гниль. Розворушив ту гнилятину. Мир. Пов. II. 54.
Зрубань, -ні, ж. Рубка лѣса. Вх. Уг. 242.
Подомірювати, -рюю, -єш, гл. Домѣрять (во множествѣ).
Появляти, -ля́ю, -єш, сов. в. появи́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Являть, явить. Стидно й очі появити. Ном. № 3174. 2) Рождать, родить. Авраам появив Ісаака. Єв. Мт. І. 1.
Розбадьоритися, -рюся, -ришся, гл. Расхрабриться. Иноді скочить (дитина) розбадьорившись та пугою тебе й набє. Г. Барв. 311.
Садитися, -джу́ся, -дишся, гл. Сажаться, быть сажаему. Картопля садиться, а мак сіється.
Трунка, -ки, ж. Ум. отъ труна.
Череватий, -а, -е. 1) Съ большимъ животомъ, брюхатый. Чужа діти череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої, як паненята. Ном. № 9240. 2) ж. р. Беременная. Чим баба, виновата, що дівка черевата. Ном. № 4061.
Човг меж., выражающее шарканіе ногами. Іде в своїх чоботищах помалу, тільки човг, човг, човг... Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.