Зайвина́, -ни́, ж. 1) Излишекъ, избытокъ. Слава Богу, що хліба є у зайвину. Нема ладу ні раз! казав же ж їй: не напікай паляниць у зайвину. За батька багато було зайвини, а це вже звівся з худоби. 2) Запасъ. А він тії гроші сховав на зайвину в кишеню. Се в вас про зайвину. Ум. за́йвинка. Тому добре жить, у кого є з зайвинки, та трохи свого приробить.
Збу́дьок, -дька, м. Малоцѣнный предметъ, продаваемый такъ — лишь бы сбыть съ рукъ. Молоді воли — на роботу, а ціна — збудьок. Хорольск. у.
Зде́рти, -ся. Cм. здерати, -ся.
Набубня́віти, -вію, -єш, гл. 1) = набубні́ти. Уже горох добре набубнявів, — пора садити. 2) О древесныхъ почкахъ: раздуться предъ тѣмъ какъ распуститься. Бруньки набубнявіли на вишні, а де-не-де і листочки роспускає.
Позаплющувати, -щую, -єш, гл. Закрыть, зажмурить (глаза — преимущественно о многихъ). Не дивіться, позаплющуйте очі, а я скажу, як можна буде дивиться.
Поприбавляти, -ля́ю, -єш, гл. Прибавить (во множествѣ).
Правничий, -а, -е. Юридическій.
Супротивець, -вця, м. Соперникъ, противникъ. Моть і Левон, се два супротивці: вони вже давно сперечаються за шинок: один набавить рату, другий ще більше.
Тройко числ. Трое. Ум. тро́єчко.
Череватіти, -тію, -єш, гл.
1) Пріобрѣтать большой животъ, дѣлаться брюхатымъ.
2) Беременѣть, брюхатѣть.
