Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копа

Копа, -пи, ж. 1) Міръ, сельское общество, сходка для рѣшенія судебныхъ дѣлъ; судебное засѣданіе (въ старину). Копа переможе й попа. Ном. № 10742. Позови й копи страх надоїли. Котл. Н. П. 342. 2) 60 штукъ чего-либо. Тепер давай мені хоч копу таких дівчат. — Сидить курка на копі, знесла яєць три копи. Н. п. 3) Копна хлѣба (въ ней 60 сноповъ). Жито жали, в копи клали. Шевч. 61. Де ж Катрусю пригорнула? (ніч) Чи в лісі, чи в хаті? Чи на полі під копою сина забавляє. Шевч. 77. Хто іде з копами, — у двір завертає. ЗОЮР. ІІ. 90. Наплюю я шпану: свою копу молочу. Ном. № 2559. у копи вкласти. Побить сильно. Так мене, синку, у копи вклали, що й не приведи Мати Божа. Харьк. 4) 50 копеекъ. Ой нате вам, рибалочки, мідну копу грошей. Мет. Нанялася носить воду, бо грошей не стало... кіп із вісім заробила. Шевч. 109. 5) Счетная единица у оконщиковъ: кола рядова заключаетъ въ себѣ 14 оконъ; кромѣ нея, есть копа шіснадцятка (16 оконъ), двадцятка (30), сороківка (40) и шестидесятка (60 оконъ). Вас. 150. Ум. кіпка, кіпонька, кілочка. Поставлю женців сімсот, молодців, поставлю кіпок — що на небі зірок. Грин. III. 19. Сюди хіп, туди хіп, — за сміттячко дев'ять кіп, а десята кіпка, що вимела тітка. Грин. III. 493. В снопочки в'язала, в кіпочки складала. Грин. III. 414.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПА"
Відмежовувати, -вую, -єш, сов. в. відмежувати, -жую, -єш, гл. Отмежевывать, отмежевать.
Дячкі́в, -ко́ва, -ве. Принадлежащій дьячку. А я хлопець, дячків син. Грин. ІІІ. 169.
Камата, -ти, ж. Процентъ. Желех. и Бессар. Я жидові вироблю, ще й камату йому заплачу.
Клатати, -та́ю, -єш, гл. Шелестѣть, стучать. При тім боці, при толоці, там смерека клата. Гол. IV. 502. Cм. калатати.  
М'я́тися и мня́тися, мну́ся, мне́шся, гл. 1) Мяться. Терлось та м'ялось. Чуб. 2) Мяться, не рѣшаться. Молоденький козаченько під оконечком мнеться. Чуб. III. 173.
Надяга́ння, -ня, с. Надѣваніе на себя.
Назбива́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Сбить нѣсколько штукъ. 2) Напахтать масла. Жінка назбивала діжечку масла. Рудч. Ск. II. 167. 3) назбива́ти гро́шей. Собрать денегъ. Желех.
Позалютовувати, -вую, -єш, гл. Запаять (во множествѣ).
Хаміль меж., выражающее осторожное движеніе, съ которымъ скрываются? А вона вже тоді хаміль, хаміль за хустку, та дідька вже не було. Черк. у. Той з печі хаміль, хаміль (ночью слѣзъ украдкой и ушелъ). Мнж. 95.
Холіра, -ри, ж. = холера. ЕЗ. У. 85.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.