Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копа

Копа, -пи, ж. 1) Міръ, сельское общество, сходка для рѣшенія судебныхъ дѣлъ; судебное засѣданіе (въ старину). Копа переможе й попа. Ном. № 10742. Позови й копи страх надоїли. Котл. Н. П. 342. 2) 60 штукъ чего-либо. Тепер давай мені хоч копу таких дівчат. — Сидить курка на копі, знесла яєць три копи. Н. п. 3) Копна хлѣба (въ ней 60 сноповъ). Жито жали, в копи клали. Шевч. 61. Де ж Катрусю пригорнула? (ніч) Чи в лісі, чи в хаті? Чи на полі під копою сина забавляє. Шевч. 77. Хто іде з копами, — у двір завертає. ЗОЮР. ІІ. 90. Наплюю я шпану: свою копу молочу. Ном. № 2559. у копи вкласти. Побить сильно. Так мене, синку, у копи вклали, що й не приведи Мати Божа. Харьк. 4) 50 копеекъ. Ой нате вам, рибалочки, мідну копу грошей. Мет. Нанялася носить воду, бо грошей не стало... кіп із вісім заробила. Шевч. 109. 5) Счетная единица у оконщиковъ: кола рядова заключаетъ въ себѣ 14 оконъ; кромѣ нея, есть копа шіснадцятка (16 оконъ), двадцятка (30), сороківка (40) и шестидесятка (60 оконъ). Вас. 150. Ум. кіпка, кіпонька, кілочка. Поставлю женців сімсот, молодців, поставлю кіпок — що на небі зірок. Грин. III. 19. Сюди хіп, туди хіп, — за сміттячко дев'ять кіп, а десята кіпка, що вимела тітка. Грин. III. 493. В снопочки в'язала, в кіпочки складала. Грин. III. 414.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПА"
Борзо нар. Скоро, быстро. Донька не стерпіла, борзо прилетіла. Гол. I. 195. Не так то борзо діялося, як кажеся. Гн. II. 29. Борзо йди, — біду найдеш, помалу йди, — біда тебе найде. Фр. Пр. 107. Ум. борзенько. Гн. II. 91. Ой підемо до вінчаня борзенько. Гол. IV. 300.
Гевка, гевси, нар. = гев. Вх. Уг. 232.
Застано́ва, -ви, ж. = застава 1. Поніс чоловік до жида ціп на застанову, щоб навірив горілки. Лебед. у. Жидові клади застанову як позичаєш, а йому не треба. Н. Вол. у. Кожух у застанові. Н. Вол. у.
Ляпота́, -ти, ж. Предметъ, который шлепаетъ или по которому шлепаютъ, хлопаютъ; встрѣчается въ загадкѣ на сито: Прийшла кума до куми: «дай, кумо, ляпати, поляпати та й пійти. Мнж. 174.
Натуронька, -ки, ж. Ум. отъ натура.
Покрова, -ви, ж. 1) Праздникъ: Покровъ Пресвятыя Богородицы. ХС. І. 79. Сподівайся, дівчинонько, мене ік Покрові. Чуб. V. 1028. 2) Покровительница. Ум. покрівонька, покровонька. Моя матінко, моя й покрівонько! Мил. 194.
Пузиревий, -а, -е. Пузиревим салом намазують шиї волам.
Рад, -да, -де = радий. Хто рад обіцяти, той не має охоти дати. Ном. № 4520.
Спосібно нар. 1) Пригодно, нужно. 2) Удобно. Возом спосібніш їхати, ніж дрогами. Міусск. окр. Куди йому спосібно йти. Шух. І. 79.
Фіґель, -ґля, м. 1) = фиґель 1 и 2 Тогди ся злетіли всі чорти і показували ріжні фіґлі, скакали по столі, по мисках.... Гн. ІІ. 6. Бачать діти, що старий батько з ними фіґля зробив. Драг. 181. 2) мн. фі́ґлі. Маленькій локончики на вискахъ женщины. Гол. Од. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.