Бешеги, -шег, ж. мн. Заразительныя болѣзнетворныя вещества. Заніс бешеги до нашого села.
Вахмайстер, -стра, м. Вахмистръ.
Витирач, -ча, м. Въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ: находящаяся въ отверстіи палочка, счищающая приставшую къ стѣнкамъ отверстія муку.
Зази́рити, -рю, -риш, гл. Увидѣть, завидѣть. Все наше, що кругом зазирить око. І знов далі пійшов, поки свого рідного краю зазирне.
Закавра́ш, -ша, м. = закарваш.
Накри́ти, -ся. Cм. накривати, -ся.
Огрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. огріти, -рію, -єш, гл.
1) Согрѣвать, согрѣть, обогрѣвать, обогрѣть. Сонце каже: я зійду, твої сини обігрію.
Паненя, -ня́ти, с. Барское дитя. Як пани добрі, то й людям добре, — та що з того, що пани добрі? Які ще паненята будуть! А узяв я паненя, та й не рівня моя. Иногда употребляется въ томъ же значеніи что и підпанки. Не так пани, як паненятка. Ум. паненя́тко.
Протічок, -чка, м. Ручей, ручеекъ. Біжать з гір долинами прудкі потічки снігової води. (У балці) пробігав невеличкий протічок.
Ріп'як, -ка, м. Раст. Carduus nutans L.
