Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копитник

Копитник, -ка, копитник, -ка, м. = ко́питень. Лв. 97.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИТНИК"
Бумажний, -а, -е. = папіровий.
Ґазди́нька, -ки, ж. Ум. отъ ґаздиня.
Доки́дати 1, -даю, -єш, гл. Добросать.
Крівавитися, -влюся, -вишся, гл. Окровавляться.
Лопті́ти, -пчу, -чеш, гл. = лопта́ти. Вх. Зн. 84.
Мрі́тно нар. Чуть-чуть замѣтно вдали. А там щось мрітно: чи то люде, чи то коні, а може копиці сіна.
Охайливий, -а, -е. = охайний 1.
Переслабувати, -бу́ю, -єш, гл. Переболѣть.
Побірець, -рця, м. Сборщикъ. Рк. Левиц. Я й сам побірцем чотирі годи пробув.
Розмотувати, -тую, -єш, сов. в. розмота́ти, -та́ю, -єш, гл. Разматывать, размотать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.