Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копитник

Копитник, -ка, копитник, -ка, м. = ко́питень. Лв. 97.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИТНИК"
До́лов нар. Низомъ. Ой долов, долов на полонині. Гол. II. 38.
Допле́нтатися, -таюся, -єшся, гл. Добраться, дотащиться, доплестись. Харьк. у. Я міркував собі йдучи, поки доплентавсь до хатини. Шевч.
Істнісінький, -а, -е.
Намісти́ти, -міщу́, -стиш, гл. Помѣстить много, наставить.
Переділити, -ся. Cм. переділяти, -ся.
Пересовувати, -вую, -єш, гл. = пересувати.
Половинчастий, -а, -е. Створчатый. Половинчасті черепашки. Черк. у.
Правдешній, -я, -є. Настоящій. Він правдешній буковинець. Федьк.
Угринчук, -ка, м. = угрин. Желех.
Цинтір, -ру, м. = цвинтарь. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.