Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

конячина

Конячина, -ни, ж. Дрянная лошаденка. Найняв я конячину та потягся аж на довгопільський ярмарок. Левиц. І.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЯЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЯЧИНА"
Верескотня, -ні, верескотнява, -ви, ж. = вереск.
Відбрехатися Cм. відбріхуватися.
Гматати, -таю, -єш, гл. Комкать, гнуть. Желех.
Злизну́ти, -зну́, -не́ш, гл. Исчезнуть. Тьху! злизни, пропади! Н. Вол. у. Лиха искра поле спале й сама злизне. Н. Вол. у.
Недогін, -го́ну, м. Остатокъ въ кубѣ послѣ перегона водки.
Повіддавати, -даю, -єш, гл. Отдать (во множествѣ).
Привичити Cм. привичати.
Протинятися, -ня́юся, -єшся, гл. Пробродить, прослоняться. Може ще днів зо три й протиняється тут. Кролевец. у.
Цехмистер, -тра, м. Цехмейстеръ. Цехмистер шевський. ЗОЮР. І. 256. КС. 1890. VII. 91. Тут всякиї були цехмистри і ратмани, і бургомистри. Котл.  
Ше нар. = ще. Батька ше на світі не було. Мнж. 123.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНЯЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.