Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

конячина

Конячина, -ни, ж. Дрянная лошаденка. Найняв я конячину та потягся аж на довгопільський ярмарок. Левиц. І.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЯЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЯЧИНА"
Бреніти, -ню́, -ни́ш, гл. = бриніти. Гол. ІІІ. 313.
Відшпандорити, -рю, -риш, гл. Высѣчь. Гляди лишень, щоб я тебе за це не відшпандорив. Полт.
Дзмі́їв, -ва, -ве = Зміїв.
Кучерявитися, -влюся, -вишся, гл. Виться. Борода біла нижче пояса кучерявиться. МВ. І. 17.
Лепі́шник, -ка, м. Раст. Carices. Лв. 97.
Нежир, -ру, м. = нежерь. Волч. у.
Патретник, -ка, м. Портретистъ; фотографъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Переплутувати, -тую, -єш, сов. в. переплутати, -таю, -єш, гл. Перепутывать, перепутать; оплесть, переплесть. 2) Спутывать, спутать, перемѣшать.
Пристаркуватий, -а, -е. 1) Пожилой. Якась пристаркувата пані. МВ. І. 24. 2) Старообразный.
Ходовик, -ка, м. Рыба, идущая вверхъ по рѣкѣ метать икру. Поп. 97.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНЯЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.