Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копильчаки

Копильчаки, -ків, м. мн. Родъ саней. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЛЬЧАКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЛЬЧАКИ"
Безгоміння, -ня, с. Безмолвіе. На місяцеві спокон-віку безвітря, безгоміння. Ком. І. 41.
Доткну́ти, -ся. Cм. дотикати, -ся.
Зало́г, -гу, м. = заклад 4. Уман. у.
Зві́нка, -ки, ж. 1) Карта бубновой масти. 2) Раст. Campanulae. Вх. Пч. І. 9.
Лаштунки, -ків, м. мн. 1) Лѣса, деревянн. подмостки. 2) Театральныя кулисы. За лаштунками чутно голос сотники. Стор. II. 217.
Маґне́с, -су, м. Магнить. Желех.
Пазолина, -ни, ж. = печина. Вх. Лем. 446.
Переголосувати, -су́ю, -єш, гл. Наново вотировать.
Привечерітися, -ріється, гл. безл. Смеркнуться. Вх. Уг. 203.
Чукан, -на, м. Кирка съ клювомъ. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИЛЬЧАКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.