Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

конопелька

Конопелька, -ки, ж. Раст. Galeopsis pubesceas. Лв. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 278.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНОПЕЛЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНОПЕЛЬКА"
Безрога, -ги, ж. Свинья. Подольск. г. Галиц.
Бруд, -ду, м. 1) Грязь, нечистота. Як би знала, мій миленький, що я твоя буду, випрала би-м сороченьку з чорного бруду. Чуб. V. 332. 2) Околоплодная жидкость у роженицы, вытекающая передъ появленіемъ младенца. Попереду бруд одійде, тоді дитина родиться. Черк. у. У Мил. 21: послѣродовое очищеніе. 3) Гной изъ нарыва, раны. Оце палець як обривало, так скільки з його бруду попойшло. Черниг. 4) Поросль волосъ у брѣющагося человѣка. Який у тебе бруд великий поріс. Полт. г.
Ґура́льня, -ні, ж. Водочный заводь.
Збожево́лілий, -а, -е. Безумный, сумасшедшій. Збожеволілими очима прикро дивилися на Грицька. Мир. Пов. І. 122.
Згостри́ти, -рю́, -риш, гл. Сточить.
Пасічникування, пасішникува́ння, -ня, с. Занятіе пчеловодствомъ. Сим. 201.
Пекельник, -ка, м. Житель ада, чортъ. МВ. (КС. 1902. X.  Коли дивиться, аж покійний пан старий, того пана батько, дрова возе у пекло, а вони, пекельники, кажуть... Рудч. Ск. І. 95.
Сплескати, каю, -єш, гл. Сплющить.
Тра-ра-ра! меж. Припѣвъ. Грин. III. 461.
Читач, -ча, м. Читатель. К. ЧР. 100.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНОПЕЛЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.