Квапитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Спѣшить, торопиться. Не квапся против невода рибу ловити. Не квапся поперед батька в пекло. Ходім, Рябко! — Еге, ходім! Не дуже квапся! . 2) Стремиться. Мирських забавок, до которих молода душа його, не згірш, як і в инших людей, квапилась. Хлоп'ята вже квапляться чумакувати. 3) Льститься, зариться. Ти не квапся на мою дочку, бо вона не твоя: ти безштанько, наймит, а вона хазяйського роду.
Клопотія, -тії, ж. = клопота.
Попересень, -сня, м. Поперечный ремешекъ у хомута въ шлеѣ. Він спитав, скільки попереснів у моєму хомуті, да й полічив.
Порожнява, -ви, ж. Пустота. І в серці порожняву почуєш.
Початувати, -ту́ю, -єш, гл. Посторожить, покараулить.
Почорніти, -ні́ю, -єш, гл. Почернѣть. Червона калино, чого почорніла?
Пришелепкуватий, пришелепуватий, -а, -е. Пришибленный, придуроватый. Славна дівка на натуру, — пришелепкувата.
Рінуватий, -а, -е. О землѣ: перемѣшанный съ крупнымъ пескомъ, гравіемь.
Роспсотитися, -чуся, -тишся, гл. = розопсіти. Ей, то то ти дуже вже роспсотився.
Таланливо нар. Счастливо.
