Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

конянка

Конянка, -ки, ж. Лошадиный пометъ, лошадиный навозъ. Вх. Уг. 246.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЯНКА"
Балмус, -су, м. Густая жидкость. Балмусом звуть, як що небудь дуже густе, щоб то не було. Драг. 191.
Відливало, -ла, с. Ковшъ, которымъ выливаютъ воду изъ большой лодки (дуба). Мнж. 179.
Галунка, -ки, ж. = крашанка. МУЕ. І. 171. КС. 1891. V. 191.
Грундзюва́ти, -дзю́ю, -єш, гл. = Ґру́ндзувати.
Клопотія, -тії, ж. = клопота. Камен. у.  
Коливорот, -ту, м. = коловорот. Коливорот — ще й помальований зеленим — на ланцюгах ходив, обкований був. І на стовпі бляшане півпівника: куди вітер, туди й він обертався та чергинькав. Св. Л. 77.
Курка, -ки, ж. 1) Курица. Голодній курці просо сниться. Ном. № 9475. Дмитер хитер: ззів курку та й сказав — сама полетіла. Ном. № 3068. курка в шта́нях. Курица съ оперенными ногами. Херс. 2) Vulva. Ум. курочка.
Ліско́вий, -а, -е. Изъ орѣшника. Вирізав ліскову палічку. Харьк. у. Лісковий оріх. Желех. Загорожу курінь лісковий. Щог. Сл. 58.
Начути, -чую, -єш, гл. Прослышать, узнать.
Сердега, -ги, серде́ка, -ки, об. Бѣдняга. Сердега в світі не наживсь. Котл. Ен. VI. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.