Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копистка

Копистка, -ки, ж. 1) Веселка, деревянная лопатка для мѣшаніи тѣста. 2) Лопаточка. Мнж. 182. 3) Презрительно — о плохомъ оружіи: шпагѣ, саблѣ. На дуель! Вихопивши свою копістку, ну нею вихрить чоловікові. Ном. Соснові копистки стругали і до боків поначепляли (о каррикатурномъ вооруженіи). Котл. Ен. IV. Ум. кописточка. Руки як кописточки. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИСТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИСТКА"
Вдовівна, -ни, ж. = удовівна.
Газда, -ди и пр = ґазда и пр.
Гакнути, -кну, -неш, гл. Крикнуть га. Га! Та як гакне, то аж зорі на небі заворушились. МВ. (КС. 1902. X. 149).
Дзьо́бро, -ра, м. Ребро. Коп'єм дзьобро пробивали. Чуб. ІІІ. 408.
Зазіха́ти, -ха́ю, -єш, гл.на що. Льститься на что, жадничать.
Князьський, -а́, -е́ = князький. Всякому роскаже, що вона князьська дочка. МВ. ІІ. 32.
Машини́стий, -того, м. Машинистъ. Мнж. 143.
Нарости́ Cм. наростати.
Прірва, -ви, ж. 1) Мѣсто, гдѣ прорвана плотина. Вода раз греблю просмоктала.... Злякавсь мірошник та й біжить притьмом до прірви, щоб гатить. Гліб. 2) Яма въ рѣкѣ, морѣ. Хоч і в прірву. Ном. № 2078. В морі єсть безодні прірви. Чуб. І. 42.
Цвірінчання, -ня, с. = цвірінькання.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИСТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.