Вечеря, -рі, ж. Ужинъ. Надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати. вечерю вечеряти. Ѣсть ужинъ, ужинать. Ой годі, годі сивим конем грати; ходи до мене вечерю вечеряти. вечерю посилати, носити. Въ канунъ Рождества, послѣ обрядоваго ужина, посылаютъ вечерю (кутю, озварь и пр.) родителямъ, кумамъ, крестному отцу или матери, священнику и пр.: носять ее, обыкновенно дѣти, завязанную въ платокъ или полотенце; тѣ, кому ее приносять, лишь отвѣдаютъ ее и возвращаютъ (для дальнѣйшихъ посѣщеній), подаривъ что либо принесшему. Ум. вечере[о]нька. Нам вечеронька не мила: широкая нивонька втомила.
Вибевкати, -каю, -єш, гл. Проболтаться.
Високостанний, -а, -е. Высшій ростомъ. Народ ручий.... високостанний.
Гнести, гнету, -теш, гл. = Гнітити 1 и 2.
Заневі́льний, -а, -е. Лишенный воли, свободы, подневольный. Плаче та ридає, що долі немає, заневільний світ.
Кацапка, -ки, ж. Великороссіянка. Приїхав в одно село — дивиться, кацапка кричить.
Позанедужувати, -жуємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ).
Попримежовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и примежувати, но во множествѣ.
Фолюш, -ша, м., также и во мн. ч.: фо́люші. = хвалюші = валюша.
Цент, -та, м. Центъ. Не мав ніц, хиба три центи коло себе.
