Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копилча

Копилча, -чати, с. = копил 8. Угор. и Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЛЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЛЧА"
Вечеровий, -а, -е. Вечерній. Зійшла зоря вечеровая. Чуб. І. 161.
Захва́лювання, -ня, с. Расхваливаніе, рекомендація.
Иверь, -ря, м. Зарубка поперегъ дерева. Н. Вол. у.
Ирха, -хи, ж. 1) Выдѣланная овечья или козья шкура. Желех. 2) Кантъ въ сапогахъ, гдѣ сшиваются половинки голенища. Н. Вол. у. 3) нам'я́ти ирху. Надрать хохолъ.
Кухарчук, -ка, м. = кухарча.
М'я́чка, -ки, ж. Раст. Typha latifolia. ЗЮЗО. І. 140.
Німо нар. Нѣмо; безгласно; молчаливо. У хаті сумно, німо. Мир. Пов. І. 134. На мене мати якось приглядається, наче що випитує німо. Г. Барв. 238.
Погань, -ні, ж. 1) Гадость, дрянь, скверность. Отара собако, де б молиться, верзеш тут погань. Шевч. 159. З того попелу завелась вся тая погань: мошки, комарі, жуки. ЗОЮР. II. 30. Ну, годі, годі, Грицьку, буде ту погань снігиря хвалить. Греб. 390. 2) соб. Язычники. Гн. І. 187.
Свидовитий, -а, -е. = свидуватий. Овес свидовитий. Васильк. у.
Тіточка, -ки, ж. Ум. отъ тітка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИЛЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.