Жали́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Жалить, кусать. Як пішла я у кропиву спати, пожалила собі литки й п'яти. Їх хвала жалила як гостра кропива.
Загляда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. загля́дітися, -джуся, -дишся, гл. Засматриваться, засмотрѣться. Не заглядайся на його чорні брови.
Обвістити Cм. обвіщати.
Позсідатися, -даємося, -єтеся, гл. Скиснуть, створожиться (во множествѣ).
Покволом нар. Медленно. Спускався він із скель покволом. Іде собі покволом.
Розвеза, -зи, ж. Разиня? Ця дівка добра розвеза: ніколи дверей за собою не зачиняє. Ночувала другу (ніч) під березою з тобою, козаче, розвезою.
Старовина, -ни, ж.
1) Старина. Бере живий жаль, як згадаєш старовину.
2) старовина. Старая матерія, старый матеріалъ, употребленный для новой одежды. Та хиба сей кожух з нового? То з старовини, з тих старих смушків.
3) Шерсть старыхъ овецъ. Cм. стариця 3.
Стародавність, -ности, ж. Древность.
Стрічечка, -ки, ж. Ум. отъ стрічка.
Умоцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Сдѣлаться крѣпче. Мед як довго постоїть, то вмоцюється.
