Годящий, -а, -е. 1) Пригодный, годный. Годящий на віник та на смітник, — совсѣмъ плохой. 2) Хорошій, доброкачественный, прочный. Коли годящий з його кінь — їдь на йому у Січ. А тут ще недостатки... що ні з чим і вирядити: ні сорочечки, ні одежинки годящої. Округ хутора — годящий вал. О человѣкѣ: хорошій, здоровый, крѣпкій. Нікого в поміч не просімо: годящі парні ти і я. О работникѣ: хорошо работающій, умѣлый. Годящий тесля.
Дові́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. дові́датися, -даюся, -єшся, гл. 1) Узнавать, узнать, разузнавать, разузнать. Ой питається, довідується від батька. Піди ти до тієї хати та довідайся, хто там живе. Тепер же я довідалась, яке мені горе. Довідавшись, що довгий час нездужає, рече. 2) — до чо́го. Навѣдываться, навѣдаться, приходить, придти, узнавать, узнать. Тілько ік Спасу там, чи що, довідується до меду, аж йому пчоли наносили ще менше. 3) Навѣдываться, навѣдаться, навѣщать, навѣстить. До сусід я не вчащаю і до мене одна Катря частіш довідується. А довідаюсь до Химки — чи жива вона?
Женишо́к, -шка́, м. Ум. отъ жених.
Лю́тий, -а, -е. 1) Свирѣпый, суровый, жестокій, лютый. Збери всіх лютих змій, збери, роспитай, котора люта. Лютий звір. Ой боїться ж воно да лютої зіми. Лютий ворог. Люте горе. Не бачив кінця моїй лютій муці. 2) Крѣпкій (о табакѣ). Лютий тютюн (у гуцуловъ). 3) Февраль (назв. мѣсяца).
Павучок, -чка, м.
1) Ум. отъ павук.
2) мн. Раст. Nigella damascena.
Прикрість, -рости, ж.
1) Непріятность. Не роби прикрости. Наче на прикрість матері Мася все водилась з ляхами та з ляхівками.
2) Непріятный вкусъ. Ця горілка має прикрість.
Скаля I, -ля, с. соб. 1) Клепки бочки, кадки. 2) Лучина, щепка.
Сквиритися, -рюся, -ришся, гл. Хныкать, плакать. Тільки й мовчить, як лазить, а як на руки, — і почне сквиритись.
Суходревник, -ка, м. Раст. Lonicera xylosteum.
Холодець, -дцю, м.
1) Студень (кушанье). А дзус холодцю їсти.
2) Окрошка, ботвинья (кушанье).
3) Раст. Спаржа, Asperagus temiifolius.
