Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копитанський

Копитанський, -а, -е. = капитанський. Левиц. Пов. 207.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИТАНСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИТАНСЬКИЙ"
Ворохібини, -бин, ж. мн. = ворохібня. К. Дз. 167.
Заба́чити. Cм. Забачати.
Заліпи́ти, -ся. Cм. заліплювати, -ся.
Лавниківство, -ва, с. Должность ла́вника.
Майтала́ти и майтолати, -ла́ю, -єш, гл. Болтать, мотать, болтаться, мотаться. Ну (дяк) гоцака садити. Тільки борода та коса майтолає. Мир. ХРВ. 258. Cм. майдалати.
Нездоліти, -лію, -єш, гл. Болѣть. Борз. у.
Оселяний, -а, -е. Заселенный. Оселяний край.
Поквапний, -а, -е. Поспѣшный.
Приправа, -ви, ж. Приправа. Чуб. V. 666. Шух. І. 143. Яка приправа, така й потрава. Ном. № 7117. Ум. приправка. Грин. ІІІ. 653.
Цвікати, -каю, -єш, гл. Говорить рѣзко въ глаза. Чого ти мні цвікаєш — хиба я виною у тому? Подол. г. Не цвікай! годі! не боїмося. Мир. ХРВ. 262.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИТАНСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.