копець
Копець, копця́, м. 1) Межевой знакъ. Оборе плугом, обнесе копцями, ровом обкопає. 2) Инструментъ для долбленія меду.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 280.
Том 2, ст. 280.