Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копець

Копець, копця́, м. 1) Межевой знакъ. Оборе плугом, обнесе копцями, ровом обкопає. К. ЧР. 199. 2) Инструментъ для долбленія меду.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПЕЦЬ"
Блощичка, -ки, ж. Ум. отъ блощиця.
Булатовий, -а, -е. = булатний. Палаш.... булатовий. Драг. 264.
Відколядувати, -дую, -єш, гл. Окончить колядування. МУЕ. ІІІ. 57.
Готе́ць, -тця́, м. = Отець. Грин. ІІІ. 220.
Жидови́на, -ни, ж. = жидівка. Ой жид іде, коня веде, а за жидом жидовина. Чуб. ІІІ. 181.
Лайдачка, -ки, ж. Бездѣльница, мерзавка.
Наживи́ти, -влю́, -виш, гл. Приметать, сметать (о шитьѣ). Н. Вол. у.
Порозрівнювати 2, -нюю, -єш, гл. То-же, что и розрізнити, но во множествѣ.
Ради пред. Ради, для. Хоч не для Ісуса, так ради хліба куса. Ном. № 9765.
Совзати, -заю, -єш, гл. Скакать, прыгать, шалить. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.