Завіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. завія́ти, -вію, -єш, гл. 1) Вѣять, повѣять. Холодом завіє. Туди (в труну) й вітер не завіє і сонечко не загріє. 2) Заносить, занести, завѣять. Снігом дорогу завіяло. Ой зірву я листочок та закрию слідочок, щоб не завіяв, щоб не засипав буйний вітерочок.
Знущання, -ня, с. Издѣвательство.
Киса, -си, ж.
1) Мѣшокъ, кошелекъ, мошна. В кого віл та коса, в того й грошей киса. За кису світ увесь не мирить.
2) Веревочный мѣшокъ.
Передрати, -ся. Cм. передирати, -ся.
Пересохти. Cм. пересихати.
Пизьмо, -ма, с. = пижмо.
Поперестановляти, -ляю, -єш, гл. = попереставляти.
Топцювання, -ня, с.
1) Топтаніе.
2) Ухаживаніе.
Хортиця, -ці, ж. Борзая сука. Навела хортиця хортенят.
Чистота, -ти, ж. Чистота. Хто чистоту з нечистого добуде?
