Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копець

Копець, копця́, м. 1) Межевой знакъ. Оборе плугом, обнесе копцями, ровом обкопає. К. ЧР. 199. 2) Инструментъ для долбленія меду.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПЕЦЬ"
Двійчи нар. = Двічи.
Обмотуватися, -туюся, -єшся, сов. в. обмота́тися, -та́юся, -єшся, гл. Обматываться, обмотаться.
Перч, -ча, м. Некастрированный козелъ. Херс. г.
Пічовий, -а́, -е́ Печной. пічова лопата. Лопата для сажанія хлѣба въ печь. Черк. у.
Свинарча, -чати, с. Мальчикъ свинопасъ.
Спобігати 2, -га́ю, -єш, сов. в. спобігти, -жу, -жи́ш, гл. Настигать, настичь. Лисиця де спобігла курку, то її. Канев. у. Несподіване лихо спобігло. МВ. І. 38.
Трушком нар. Рысцой. Побіг трушком на поле. О. 1862. VIII. 25.
Укисати, -саю, -єш, сов. в. укиснути, -ну, -неш, гл. Дѣлаться, сдѣлаться кислымъ (о тѣстѣ).
Утоплена, -ної, ж. Утопленница. Шевч.
Утрунок, -нку, м. = тлунок. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.