Вилискуватися, -куюся, -єшся, гл. Лосниться, блестѣть. Вус чорний аж вилискується.
Витупити, -ся. Cм. витуплювати, -ся.
Коломийка, -ки, ж. 1) Жительница Коломыйскаго округа. Ой славная коломийка по дворі ходила. 2) Особый родъ пѣсенъ въ Галиціи, Буковинѣ и Угорской Руси, получившій свое названіе отъ г. Коломыи, гдѣ онѣ наиболѣе распространены; каждая пѣсня состоить изъ 2-6 стиховъ въ 14 слоговъ каждый, съ цезурой послѣ 8-го стиха. Як я тую коломийку зачую, через тую коломийку дома не ночую. Cм. Сумцовъ. Коломийки. . 3) Танецъ въ Галиціи и Угорск. Руси. Де-Волланъ, Угро-русскія пѣни. 16. 4) = клепаня. Шапка эта такъ называется въ Галиціи по той причинѣ, что ее носять въ Коломыйскомъ округѣ. 5) Родъ сумки шерстяной, носимой гуцулами-мужчинами черезъ плечо. То-же, что и дзьобенка.
Моро́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Кружиться (о головѣ). Чогось моя головонька морочиться. 2) Хлопотать, возиться. Морочивсь, морочивсь, нічого не вдіє. Страх мені не хочеться з старим дідом морочиться.
Налуча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. налу́читися, -чуся, -чишся, гл. Прицѣливаться, прицѣлиться. Ото він прикравсь та рушницею налучається на качки.
Некрутчина, -ни, ж. Рекрутскій наборъ. Пройшла в нас чутка — некрутчина сього року буде.
Поражати, -жа́ю, -єш, сов. в. порадити, -джу, -диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать; помочь. Моя матінко, моя порадонько! та хто ж мене поражатиме, як ви поражали? Єсть у мене отець-мати, та не хочуть поражати. Ой порадь мене, мати, як мені на світі жити, як нелюбому годити. І порадив мене щиро, куди прямувати. А чи ж не можна тому шо порадити, щоб він (упирь) не ходив?
Роменовий, -а, -е. Ромашковый.
Хлап, -па, м.
1) Валетъ (въ картахъ).
2) Клапанъ (въ музыкальномъ инструментѣ, напр. въ лірі).
Шутка II, -ки, ж. 1) Ягненокъ. Отъ слова шутий. 2) Пушистая сережка вербы, а также и покрытая такими сережками вѣтка.
