Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копаня 2

Копаня 2, -ні, ж. Деревянная заслонка къ печи. Вх. Зн. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПАНЯ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПАНЯ 2"
Вірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный. «Рѣдкій помѣщикъ не имѣетъ вірника изъ жидовъ». О. 1862. IX. 43.
Гил, а гил! меж., которымъ прогоняютъ гусятъ. Kolb. І. 65.
Зів, -ву, м. 1) Въ пловучей, на лодкахъ, мельницѣ: пролетъ между двумя лодками для водяной струи, приводящей въ дѣйствіе мельничныя колеса. Вас. 173. 2) мн. зіва и зіви. а) Ротъ. Свої ж слова та їй у зіва! Ном. № 7029. б) Жабры. в) Въ плугѣ: отверстіе между леміше́м и череслом. Як у плуг у зіви набереться багато трави, як ореш, то плуг погано одвертає скибу. Волч. у. (Лободовск.).
Навдо́коло, навдо́кола, нар. Вокругъ. Земля ходить навдокола сонця. Ком. Розм. І. 14.
Обселятися, -ляюся, -єшся, сов. в. обсели́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Заселяться, заселиться. Степ обселився. 2) Селиться, поселиться, поселяться. Люде обселилися над річкою. Як там сватались, женились наші чорноморці, обселялись, воювали. Шевч. (О. 1861. X. 4).
Освічати, -ча́ю, -єш, гл. = освічувати. Не буду, Божейку, людей освічати. МУЕ. ІІІ. 34. Сонечко ясне, красне, освічаєш гори, долини, освіти мов личко, щоби моє личко було ясне — красне, як сонечко. Чуб. І. 93.
Пуль! меж. Призывъ для индюшатъ, цыплятъ, гусятъ. Kolb. I. 65, 66.
Супостат, -та, м. Супостатъ, врагъ. Топчи вороги під ноги, а супостати під пяти, щоб перестали брехати. Мет. 233. То ж не люде, — супостати: беруть хлопця у салдати. Н. п.
Чепець, -нця, м. 1) = очіпок. Гол. Од. 50. Kolb. І. 38. Чув же я вісти і про тебе, молода Марусечко: да купують чепці й кибалочки да на твою головоньку. Маркев. 118. 2) Сѣтка, связанная изъ снурковъ на головѣ у замужнихъ мѣщанокъ. Гол. Од. 26. Гол. Од. 59. 3) Второй желудокъ жвачныхъ. Вх. Уг. 274. 4) Сальникъ. Харьк. г. Ум. чепчик. Грин. III. 462.
Чухрати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Обрубывать вѣтви, сучья на деревѣ; обрывать однимъ движеніемъ руки рядъ листьевъ на вѣтви. Вас. 147. Поставив мене чухрать гілля. Новомоск. у. 2) Разбирать овечью шерсть, очищая отъ сору. Вас. 152, 202. Ой коли б ти хазяїн, та овечки собі мав, то б я дома сиділа, вовничку чухрала. Чуб. V. 684. 3) Бить, колотить. Лупіть Рябка! — сказав, — чухрайте! Ось батіг! Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 82). Хомиха кожен день свого Хому чухрала. Боров. 60. 4) Бѣжать. Маркев. 34. А ну ноги на плечі та й чухрай. Ном. № 4408. Видно й хати, та далеко чухрати. Ном. № 11423. От ми базікаєм, а час, мов віл з гори чухра, його не налигаєш. Г.-Арт. (О. 1861. III. 112). 5) Объ огнѣ пожара: бистро подвигаться, охватывая. Вихопився огонь із кватирочки та й пішов чухрати все кругом. Г. Барв. 472.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПАНЯ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.