Гру́бий, -а, -е. 1) Толстый. Грубе дерево. Дай голому сорочку, а він каже, що груба. Було собі два попи здорових і грубил. Груба. Беременная. Жінка груба. 2) Грубый. Як що грубе скажеш.... 3) Груби́й. Плохой. Изъ уваженія къ «свято́му хлі́бу» очень часто выражаются: груби́й хліб вмѣсто пога́ний. Як де на лупах, то й добрі жита, а на царині — і Боже, які грубі. Сравн. степ. гру́бший и грубі́ший.
Заси́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. заси́дітися, -джу́ся, -дишся, гл. Засиживаться, засидѣться. Як тільки було почує дзвін, то вже ні заграється, ні засидиться. Зоя звеліла не давати багато пляшок на стіл, щоб духовенство не засиджувалось.
Зубожіти, -жію, -єш, гл. Обѣднѣть. І чи я ж сьогодня всиротіла? Чи се тепер тільки зубожіла.
Кіт, -кота, м.
1) Котъ. Є сало, та не для кота.
2) Кіт і мишка. Родъ дѣтской игры. Ум. ко́тик, ко́тичок, коток, коточок, котусь.
Незвага, -ги, ж.
1) = Зневага.
2) = неувага.
Прозвати, -ся. Cм. прозивати, -ся.
Тамбурковий, -а, -е. Шитый на тамбурну. Тамбуркова робота.
Унуків, -кова, -ве Внуковъ. Ждала баба внукового книша, та вилізла душа.
Утягати, -гаю, -єш, сов. в. утягти, -гну, -неш, гл.
1) Втягивать, втянуть.
2) Притягивать, притянуть (связывая). Наклали їх, як снопів на віз і втягли рублем. Поможи мені втягти гарбу, бо сам не втягну ніяк.
Чим Творит. пад. отъ що. (Cм.).
