Ґанчува́ти, -чу́ю, -єш, гл. 1) Браковать, находить недостатки. Котра дівчина вередує з женихами, ґанчує та плаче, то з єї оттак сміються. 2) Имѣть изъянъ, порокъ, недостатокъ. Ґанчує на ногу кобила.
Дерка́чик, -ка, м. Ум. отъ деркач.
Жлукті́йка, -ки, ж. Пьющая съ жадностью.
Ззира́тися, -раюся, -єшся, сов. в. ззирну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Переглядываться, переглянуться. Усі люде ззираються, сміються шпиком, що з того буде. Ззирались тоді між собою ученики.
Лицюва́ти, -цюю, -єш, гл. 1) Перелицовывать. Сім раз відрізали — довга, сім раз лицювали — нова. 2) = личити. Тобі тото́ не лицює.
Пуголоватиця, -ці, ж. = пуголовок.
Роскіш, -коші, ж. 1) Роскошь, изобиліе, наслажденіе, удовольствіе, прелесть. Роскіш творить біль: як приходить — смакує, як виходить — катує. Степи-поля! роскіш моя! Захоче багатства і много грошей, а мене позбавить любої роскоші. 2) мн. роско́ші. Обиліе, достатокъ. Я з п'яницею жити не буду, тілько роскоші забуду. Сивий соколонько по полю літає, по своїх роскошах пароньки шукає. Ум. роскішенька, роскошеньки.
Росхристаний, -а, -е. Съ раскрытой грудью, незастегнутый. Старий Грімач без шапки ходить, росхристаний. Росхристана сорочка.
Смертяний, -а́, -е́ Смертоносный. Той Тартар смертяний, що пліндруванням дише. Смертяний бій.
Фантувати, -тую, -єш, гл. Описывать (имущество за долгъ), отбирать въ залогъ. В тиждень, чи як, жид прийшов мене фантувати.
