Босісінький, -а, -е. Совершенно босой. Там такий голем голісінький, босем босісінький.
Вій 2, -вія, м. Миѳическое существо съ вѣками до земли.
Дармої́д, -да, м. Дармоѣдъ, тунеядецъ, паразитъ. Одчепися, дармоїде, бо до мене кращий їде. Тут дай Боже самому з сем'єю пропитатись, а він ще й дармоїдів набірає.
Доко́чувати, -чую, -єш, сов. в. докоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Докатывать, докатить, прикатывать, прикатить.
Дубови́на, -ни, ж. = домовина.
Защебета́ти, -чу́, -чеш, гл. 1) Защебетать. Защебетав жайворонок, угору летючи. Защебече соловей уночі, розвеселить мої чорні очі. 2) Заговорить быстро и весело. Повеселішала наша Феська, защебетала до баби.
Мра́ка, -ки, ж. = мряка. Мрака йшла. Мраки залягли, мраки йдут.
Полягати, -га́ю, -єш, гл.
1) Ложиться. Чорна хмара полягає, милий милу покидає. Косарі косять, а трава полягає.
2) Лечь (о многихъ). Ввесь день весело прогуляли, і п'яні спати полягали. Полягайте, то оддишемо трохи.
3) О хлѣбахъ: вылечь. Ой вернітеся ж, милеє браття, — вже жита поспівають! — «Не вернемся, вже не вернемся, хоч нехай полягають».
Пришпилювати, -люю, -єш, сов. в. пришпилити, -лю, -лиш, гл. Прикалывать, приколоть. Я пришпилю стьожку. пришпилити квітку. Дать насмѣшливое прозваніе, сострить на чей счетъ.
Рюмок, мка́, м. Въ выраж. удрати рюмка — заплакать, заревѣть. Чи не вдере Микола рюмка?
