Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кониченько

Кониченько, -ка, м. Ум. отъ кінь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНИЧЕНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНИЧЕНЬКО"
Бахати, -хаю, -єш, гл. = бабахати.
Викрик, -ку, м. Крикъ. Гомін.... перейшов у викрик. Мир. ХРВ. 262.
Гицелів, -а, -е. = гицельський.
Звадли́во нар. Досадно, непріятно. К. ЧР. 25.
Океан, -ну, м. Океанъ. Океан колишеться ревучий. К. МБ. II. 124.
Передумати Cм. передумувати.
Погнівити, -влю, -виш, гл. 1) Погнѣваться. Не погніви: то Бог дав, те й з'їж. О. 1862. IV. 89. 2) Разгнѣвать. Та виломлю калинову квітку та застромлю за білу намітку, щоб сії квітки не подавити, щоб свого роду не погнівити. Мил. Св. 59.
Укрити, -ся. Cм. укривати, -ся.
Утелепати, -паю, -єш, гл. Понять, сообразить.
Шматянський, -а, -е. Тряпичный. Гн. І. 154.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНИЧЕНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.