Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

конюший

Конюший, -шого, м. Конюшій. Служив у Потоцького конюшим. Стор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЮШИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЮШИЙ"
Вець! меж. Призывъ свиней, то-же, что и ваць.
Вісімнадцять, -ти числ. Восемнадцать. Єден за вісімнадцять, а другий без двох двадцять. Ном. № 7991.
Глаголь, -ля, м. Названіе буквы г; глаголь. Аз, буки, глаголя, повісили Василя. Ном. № 6068.
Камчуг, -га, м. Раст. Thlictrum minus L. ЗЮЗО. I. 138.
Позбігати, -гаємо, -єте, гл. Сбѣжать (о многихъ). З двора й собаки наші позбігали. Г. Барв. 54.
Поорудувати, -дую, -єш, гл. Распорядиться, поуправлять нѣкоторое время.
Поросплітати, -та́ю, -єш, гл. Расплести (во множествѣ). Поросплітала коси. Харьк.
Ропляний, -а́, -е́ Смоченный разсоломъ.
Черет, -ту, м. = очерет. Мил. М. 69. Ой там моя хатонька край води з високого дерева — лободи. А ще к тому (сінечки) приплету з високого дерева черету. Мет. 121.
Шпонька, -ки, ж. Запонка. Мирг. у., Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНЮШИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.