Безуставичне, безуставично, нар. Безпрестанно, постоянно. Він так безуставичне робить. Безуставично дома сидить.
Виличати, -ча́ю, -єш, гл. Просвѣчиваться (напр. о тѣлѣ подъ ажурной тканью).
Віджарити, -рю, -риш, гл. Отпороть розгами, высѣчь. Узяли його лакеї на станю та так оджарили, що ні лягти, ні сісти.
Загово́рювати, -рюю, -єш, сов. в. заговори́ти, -рю́, -риш, гл. Заговорять всі вороги, що ся любим ми убогі. Настане суд, заговорять і Дніпро, і гори. 2) = замовляти.
Мискоро́бство, -ва, с. Изготовленіе мисокъ. Промишляють вони мискоробством і зовуться полив'яниками; між ними тілько один гончар.
Можні́ти, -нію, -єш, гл. 1) Дѣлаться могущественнымъ, сильнымъ. 2) Богатѣть.
Право I, -ва, с. 1) Право, законъ. Без суда й права. Так король і дав їм права. Шукати захисту під правом польським. 2) Тяжба, процессъ, дѣло въ судѣ. З Богом до права не підеш. А донька матір все проклинає, а син на вітця право тягає. Ой бо син вітця до права тягне. 3) Слѣдуемое. А ви, люде, знайте, наше право дайте: наше право — калача. 4) Образъ, манеръ, способъ. Вносить ту курку..., а там черепаха (з курки зробилася). Так як накрито було двома полумисками, так і в черепахи череп'я зверху і зісподу... То черепаха таким правом.
Роспрястися, -дуся, -дешся, гл. Приняться усердно прясть, увлечься пряденіемъ. Тац роспрялася, що й спати лягати не хочеться.
Футринє, -ня, с. Оконная коробка, облицовка оконнаго проема.
Цифрувати, -рую, -єш, гл. Украшать вензелями изъ снурковъ брюки или верхнюю одежду.
