Знехотя, зне́хочу, нар. Нехотя, противъ воли, неохотно. Давно! — знехотя промовив Сухобрус і замовк. Знехочу баба порося ззіла.
Об'явка, -ки, ж. 1) Сообщеніе, объявленіе кому, заявленіе. Побачила вона, що невістка її в ставку мертва, та й дала тоді об'явку старості, а він і мене кликнув у поняті. Пішов один чоловік давать об'явку у волость, що в його вкрадено кобилу. 2) Голосъ (при баллотировкѣ). Паньку дали три об'явки більше, як Стеценку, то через те й став старшиною.
Пацурник, -ка, м. = пацірник.
Переспати, -сплю́, -пиш, гл. 1) Проспать извѣстное время. От велика біда, що переспав козак одну ніч із ляхівкою. Зайшло ясне красне сонце нічку переспати. 2) Сномъ избавиться отъ чего. Спи, сину, може переспиш (хворобу).
Пінити, -ню, -ниш, гл. Пѣниться. Вода так і шумить, хвилями аж пінить.
Покидатися, -даюся, -єшся, гл. При ѣдѣ закапать одежду.
Полім'Я, -м'я, с. = полум'я. А він загадав їй рибу варити без вогню і без полім'я.
Пороти, -рю́, -реш, гл.
1) Пороть, распарывать. Порола рукава цілий день.
2) Вскрывать, потрошить. Уже ж того Нестерюка на брамі пороли, они ж єго потрошили і голов лупали.
3) — пір'я = дерти пір'я.
4) О дождѣ: лить. Дощ так і поре.
Риболовник, -ка, м. = рибалка 1. Ум. риболо́вничок. Рибаки ж мої, риболовнички.
Устодолитися, -люся, -лишся, гл. Установиться (о погодѣ). Дощі й непогоди: не устодолиться ніяк. Швидко місяцеві кватиря, — може устодолиться.
