Жоломі́я, -мії, ж. Свирѣль. Гусак грає в жоломію возбранний музика. Ум. жоломійки. У труби ковані трубіте, у жоламійки грайте. Бойові жоломійки. А тут усюди в труби та в жоломійки жалібно вигравають. В барабани да повибивали, в жоломійки да повигравали.
Запали́ти, -ся. Cм. запалювати, -ся.
Индичина, -ни, ж. Мясо индѣйки, индюка.
Істиний, -а, -е. 1) О деньгахъ: істині гро́ші. Основной капиталъ, деньги безъ процентовъ.
2) Истинный. Єсть цьому істина правда.
Наважни́й, -а́, -е́ Склонный къ чему-либо. Не беріть цього чоловіка до себе: та він такий наважний до горілки, шо все переносить до жида.
Проривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. прорвати, -рву, -рве́ш, гл.
1) Прорывать, прорвать. Нащо ж ти, доню, стелю проривала? Водиця гребельку прорвала. Болячка набрякла, та й прорвала і потік бруд.
2) Вырывать, вырвать часть растеній, чтобы остальнымъ было больше простора, или чтобы очистить среди растеній проходъ. Пшеницю поле, кукіль прориває. Черчику, васильчику, посію тебе в городчику, буду тебе шанувати, тречі на день поливати, а що — суботи проривати. Та коли тебе в гості дожидать?... Що к Різдву снігами позаміта, а к Великодню водою позалива, а к святій неділонці травою позароста. Я й сніжок прогорну, я й водицю проллю, я й травицю прорву.
Римарський, -а, -е. Шорный. Cм. лимарський.
Старостонько, -ка, м. Ум. отъ староста.
Тирити, -рю, -риш, гл.
1) Совать, всучить. В'ється коло моїх дітей, тирить їм у руки польські книжки.
2) Волочить, тащить. Вовк овечку тирить.
Хомутний, -а, -е. Относящійся къ хомуту.
