Відсовувати, -вую, -єш, гл. = відсувати.
Гущавник, -ка, м. = Гущак.
Замліва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. замлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Ослабѣвать, ослабѣть, изнуряться, изнуриться. Ой я ж терпіла да вже замліла. То він дуже знать замлів, що він свою збрую не ніс, що він свого коня не вів. 2) Отерпать, отерпнуть, онѣмѣть (о тѣлѣ). Нога замліла.
Змилування, -ня, с. Милость, милосердіе, состраданіе, пощада. Нема Божого змилування — спека та й спека.
Побігайка, -ки, ж. Вѣчно бѣгающая изъ дому. Мабуть уже кудись майнула побігайка.
Поголоснійшати, поголоснішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться громче. Голосна пісня його через те ще поголоснійшала на широкому світі.
Поквапно нар. Поспѣшно.
Правдиве нар. = правдиво. Сей правдиве у Бога вірує.
Реторика, -ки, ж.
1) Риторика.
2) Учебникъ риторики. Плюнь на свої реторики й альвари.
3) Пятый изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій.
Святиня, -ні, ж. 1) Святыня. Знущались над Божою святинею. Святе слово — рідна мати: єсть ще святиня вища, Богові милійша — рідная Вкраїна. 2) Храмъ. Не построїш ти тут святині, бо ми тебе і задушим.
