Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коняр

Коняр, -ра́, м. Конюхъ; пастухъ лошадей. Радом. у. Вх. Уг. 246.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЯР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЯР"
Врем'Я, -м'я, с. см. урем'я.
Гербований, -а, -е. Имѣющій гербъ. Гербований попихач єзуіцький. К. МБ. ІІ. 128.
Зади́бати, -баю, -єш, гл. Начать ходить (о дѣтяхъ).
Закаламу́тити Cм. закаламучувати.
Збро́їти, -ро́ю, -їш, гл. Вооружать. Желех.
Знадвірній, -я, -є. Внѣшній. Левиц. І. (Правда, 1868, 557). Левиц. І. 205.
Постогнати, -гну, -неш, гл. Постонать нѣкоторое время.
Табачковий, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ нюхательнаго табаку. Шейк.
Чистовід, -воду, м. Мѣсто, гдѣ чистая вода, незагрязненная, непоросшая водорослями. Тут краще купаться: тут чистовід, а на брідку погано. Лубен. у.
Шляхівщина, -ни, ж. Сѣно, солома или зерно, падающіе съ воза при перевозкѣ. Черк. у. Там хтось віз ячмінь і такий ячмінь великий, а в копиці скошений; що ж? Скрізь по дорозі шляхівщина, така шляхівщина, що аж жаль бере, як подивишся. Кобел. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНЯР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.