Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коняр

Коняр, -ра́, м. Конюхъ; пастухъ лошадей. Радом. у. Вх. Уг. 246.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЯР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЯР"
Бурчало, -ла, с. насѣк. Муха жужжалка, Musca vomitoria. Вх. Пч. І. 7.
Заскі́млити, -лю, -лиш, гл. Заскиглити. Заскімле по собачий. Полт. г.
Зача́ток, -тку, м. Начало. Н. Вол. у.
Зронити Cм. зроняти.
Катюга, -ги, м. Ув. отъ кат.
Кнуроватий, -а, -е. Похожій на борова.
На́гавки, -вок, ж. мн. = ногавиці. Гол. Од. 75.
Попереношувати, -шую, -єш, гл. = попереносити.
Тізю! меж. Призывъ для теленка. Вх. Лем. 473.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНЯР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.