Війт, -та, м.
1) Въ старой Украинѣ глава городского общества и предсѣдатель коллегіи судей въ старомъ украинскомъ городскомъ судѣ. Молодець же нашого міщанського роду, син нашого війта. Чия справа? — Війтова. — А хто судить? — Війт.
2) Сельскій староста, сельскій старшина. Вже наш війт не буде більше ходити під вікнами та ззивати людей на панщину. Тут десяцькі, соцькі, війти до мене пристали, що я з другого повіту, а паперу в мене нема.
Доробля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дороби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Додѣлывать, додѣлать. Ішов робить, доробляти, щоби дали вечеряти. 2) Дорабатывать, доработать, доканчивать, докончить. Не ївши і дня, доробив.
Живлю́щий, -а, -е. = живущий. Тільки де не де зостається пам'ять живлюща.
За́бавка Cм. забава.
Копаний, -а, -е. Выкопанный. Ой у полі край дороги копана кирниця.
Мірчу́к, -ка, м. Мѣра зерна, получаемая за помолъ.
Напе́рстниця, -ці, ж. = наперстник 2.
Ночівля II, -ля, с. Ночной отдыхъ. Як тебе забрали в москалі..., — ні одного спокійного ночівля не мали ми, поки тебе визволили.
Посміти, -смію, -єш, гл. Посмѣть, осмѣлиться. Любить козак дівчиноньку, занять не посміє.
Чутіти, (-тію, -єш?), гл. = густи. .
