Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копиток

Копиток, -тка, м. Ум. отъ копит.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИТОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИТОК"
Ґивтну́ти, -ну́, -неш, гл. = Ковтнути. Вх. Лем. 407.
Довгоп'я́тий, -а, -е. Длинноногій. Хотіла мене мати за п'ятого дати, а той п'ятий — довюп'ятий. Гол. ІІІ. 473. Узяв би я ворону, так довго п'ята. Мет. 469.
Кряка, -ки, ж. Лягушка. Вх. Пч. І. 16. Ум. крячка.
Наскитатися, -та́юся, -єшся, гл. Наскитаться. Я ж уже нагорювалась і наскиталась із тобою. Мил. 207.
Обмоскалювати, -люю, -єш, сов. в. обмоскалити, -лю, -лиш, гл. Обрусять, обрусить. Желех.
Писарський, -а, -е. Писарскій. Напише до тебе чужою писарською рукою лист. К. ДС. 27.
Пошипіти, -плю́, -пиш, гл. Пошипѣть нѣкоторое время.
Розігнути, -ся. Cм. розгинати, -ся.
Слабість, -бости, ж. Болѣзнь. Чуб. І. 90.
Стовбурчати, -чаю, -єш, гл. Подыматься вверхъ, становиться дыбомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИТОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.