Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копиток

Копиток, -тка, м. Ум. отъ копит.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИТОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИТОК"
Дружбарт, -та, м. Родъ игры въ карты. Давай різати в мар'яша, в дружбарта, а хто і просто в візка. Св. Л. 222.
Зажирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заиграть, зашалить.
Засі́сти Cм. засідати.
Іговка, -ки, ж. = ігва. Вх. Лем. 421.
Мураве́льний, -а, -е. Муравьиный. Желех.
Парх, -ха, м. 1) Паршъ. І так вони (жиди) їли засмерджені перепелиці, а з того подіставали пархи. Гн. І. 33. Б) Бранное названіе еврея. Парх пархом где верхом соли купити, пархи солити. Подольск. г.
Підложити, -жу, -жиш, гл. = підкласти. Що ж будеш робить! огню не підложиш. Ном. № 2438. Сінця вскубну та воликам підложу. Г. Барв. 307.
Покупка, -ки, ж. Покупка. Зміев. у.
Помстити, -мщу, -стиш, гл. = помститися. Грин. І. 66.
Почепурніти, -ні́ю, -єш, гл. Похорошѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИТОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.