Відтерти Cм. відтерати.
Відхлинути, -ну, -неш, гл. Передохнуть при плачѣ; откашляться, поперхнувшись или закашлявшись. Душить кашель. Плаче, плаче, — не одхлине. За слізьми не одхлине. Як заб'є, — одхлинутись не можна.
Гайнувати, -ную, -єш, гл. Небречь, растрачивать, мотать. Ти ж і сам колись був таким, як ми, дукою. Хто тобі, пеському синові, звелів гайнувати батьківщину. Хто в літі гайнує, той в зімі голодує. Заробить гроші, та й гайнує їми, — нічого не зостається в його. 2) Кутить, гулять. А кум з кумою в корчмі гайнує. 3) Производить безпорядокъ. Ну бігать, гомоніть, гайнувати, — аж усе піде жужмом.
Да́йка, -ки, ж. Даяніе.
Кигикання, -ня, с. Крики чайки.
Ма́чка, -ки, ж. 1) Кошка. 2) = баґа. Cм. омачка.
Перекицнути, -ну, -неш, гл. Перекувыркнуться. Cм. перекіцнутися.
Потитарювати, -рюю, -єш, гл. Побыть церковнымъ старостой.
Спохмура нар. Изъ подлобья, сурово. Спохмура дивиться.
Тичина, -ни, ж. = тичка. Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється. На городі коло тину сохне на тичині хміль зелений. Ум. тичинка, тичи́нонька, тичиночка.
