Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копиток

Копиток, -тка, м. Ум. отъ копит.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИТОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИТОК"
Голомовзик, -ка, м. = голомозько. О. 1861. X. 56.
Докро́їти, -крою, -кро́їш, гл. = докраяти.
Закоси́чити, -ся. Cм. закосичувати, -ся.
Наздрі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Замѣтить, усмотрѣть. 2) Заглянуть. Не можна і в хату наздріти.
Постаткувати, -ку́ю, -єш, гл. Остепениться. Нехай він постаткує. Н. Вол. у. Уже пошаткував, покинув гуляти. Н. Вол. у.
Смирятися, -ряюся, -єшся, сов. в. смири́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Смиряться, присмирѣть. Смирився паче вовка. Ном. № 2460.
Спокійнісінький, -а, -е. Совершенно спокойный.
Цибулин, -на, -не. Луковый. Подай цибулину гичку матері, сам же ж держи за головку. Гн. II. 101.
Чепеля, -ляти, с. = чепелик. Дурному теляті не давай чепеляти, бо заріжеться. Чуб. І. 297.
Шурпа, -пи, ж. 1) Курица съ торчащими взъерошенными перьями. Рк. Левиц. 2) Женщина въ безобразномъ нарядѣ. Божевільна начепляла на себе дрантя та й ходе мов якась шурпа. Рк. Левиц. 3) Непотребная женщина. Це шурпа — пранцювата баба. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИТОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.