Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копиток

Копиток, -тка, м. Ум. отъ копит.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИТОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИТОК"
Блисканка, -ки, ж. Птица: Motacilla. Вх. Пч. II. 12.
Гнівник, -ка, м. Въ выраженіи: він мій гнівник. Онъ со мной въ ссорѣ. Желех.
Дотовкти́, -вчу́, -че́ш, гл. Дотолочь.
Загокли́вий, -а, -е. Заикающійся.
Зжентичитися, -чуся, -чишся, гл. Створожиться (о молокѣ). Вх. Лем. 419.
Наси́льство, -ва, с. Насиліе. Насильство і тиранство. К. ХП. 127.
Підіткнути, -ся. Cм. підтикати, -ся.
Просушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. просуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Просушиваться, просушиться. Ой хоть замочуся, в роду просушуся. Чуб. V. 460.
Сапувальниця, -ці, ж. = сапальниця. Лохв. у.
Цяточка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цята. 2) Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИТОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.