Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

конячка

Конячка, -ки, ж. Ум. отъ коня́ка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЯЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЯЧКА"
Зронити Cм. зроняти.
Маку́шенка, -ки, ж. Кушанье, сваренное изъ конопляныхъ сбоинъ. Вх. Зн. 34.
Розгордитися, -джуся, -дишся, гл. = розгордіти.
Ромпас, -са, м. Двойная подошва. Гол. Од. 29.
Свистовач, -ча, м. = свистун 3. Вх. Зн. 62.
Стоян, -на, м. 1) Стоянъ въ постройкѣ. Тепер становлять хати на стоянах, а колись на лежнях. Лебед. у. 2) Дверной косякъ. Лебед. у. 3) Большая деревянная бочка на винокуренныхъ заводахъ. Н. Вол. у. 4) Стоячій улей. Подол. г. 5) = стояк 1. 6) Большая лужа, оставшаяся послѣ разлитія воды? Понад дунаями вода стоянами. Чуб. V. 329. 7) Раст. = смердючка. ЗЮЗО. І. 140. Ум. стояно́к.
Тимчасовий, -а, -е. Временный. Шейк.
Урвати, -ся. Cм. уривати, -ся.
Шкельце, -ця, с. Ум. отъ шкло.
Шоловія, -вії, ж. = шевлія. Вх. Пч. II. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНЯЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.