Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

конячка

Конячка, -ки, ж. Ум. отъ коня́ка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЯЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЯЧКА"
Бормотати, -чу́, -чеш, гл. я пр. = бурмотати и пр.
Букурія, -рії, ж. и въ томъ же значеніи Ум. букурійка. Узкій ремень, узкій кожаный поясъ для подвязыванія у мужчинъ штановъ, у женщинъ юбки. Шух. І. 120, 123, 127, 132.
Зневолення, -ня, с. Лишеніе свободы; принужденіе.
Лепеті́ння, -ня, с. Болтовня. Левиц. Пов. 84.
Лизну́ти Cм. лизати.
Літерня́к, -ка, м. = літерний віз. А попереду всіх їде віз-літерняк чорними волами. Так подоляне звуть драбинясті вози, що снопи возити. Св. Л. 187.
Очепити, -ся. Cм. очепляти, -ся.
Пообвинувачувати, -чую, -єш, гл. Обвинить (многихъ).
Пообклеювати, -кле́юю, -єш, гл. Оклеить (во множествѣ).  
Саксаган, -ну, м. Конецъ, смерть. Борз. у. Там йому саксаган. Ном. № 14081.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНЯЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.