Гайдабурити, -рю, -риш, гл. Разбойничать. Коли б ти не гайдабурив — всяк сидів би тихо.
Госпожа́, -жі́, ж. 1) Титулъ Богородицы (съ эпитетомъ Пречиста). Благослови, Боже, Пречиста Госпоже! 2) Попадья, жена священника. Ум. Госпо́женька. Употребляется также въ значеніи: господиня. Уклонивсь.... хазяйці: «Чи нема в вас, госпоженько, — каже, — хоч сироватки нам попоїсти?»
Джбан, -ну, м. Жбанъ. Червоної міді джбан.... зостав на варенуху. Хоч на мені жупан дран, єсть у мене грошей джбан.
Дурнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Дурачиться, шалить. Люде до божого дому йдуть, а ми дурнуємо та пустуємо. 2) Быть безъ употребленія. Яке любе місце, та й дурнує: віддали б кому на ґрунт.
Кокоші, кокіш, ж. мн. Ноги. Підгорни свої кокоші, щоб не наступила.
Колейка, -ки, ж. Ум. отъ колія.
Насліддя, -дя, с. Наслѣдіе. Таке лукавому насліддя.
Печерування, -ня, с. Ловля раковъ руками въ ихъ норахъ.
Сіва, -ви, ж.
1) Часть нивы, засѣянная однимъ взмахомъ руки. Буде помалу йти, сіву менчу займать. Ширше роскине сівою.
2) Мѣшокъ, употребляемый при сѣяніи.
Шамша, -ші, об. Шамкающій, шамкающая.
