Діжечка, -ки, ж. Ум. отъ діжка.
Заві́сок, -ска, ж. Желѣзный брусокъ въ возу, прибитый къ плечу, чтобы колесо не терло плеча, на которомъ стоитъ ящикъ воза.
Застеля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. застели́ти, -лю́, -леш, гл. = застилати, заслати. Достала скатірку, стіл застеляє. Білу постіль застелю.
Кіска, -ки, ж. Ум. отъ коса. 1) Употребляется какъ уменьшительное въ указанныхъ при словѣ коса значеніяхъ, преимущ. 1 и 2. Дівки гуляють, кісками мають. 2) Ножъ изъ куска косы; употребляется какъ обыкновенный ножъ, а иногда служить и вмѣсто бритвы. Пороблю було кіскою колеса млинові і п'ятірні, точнісінько, як у млині. 3) Родъ огорожи изъ хворосту. 4) Въ гуцульскихъ хатахъ вѣшаютъ, въ видѣ украшенія подъ образами соединенные попарно початки кукурузы, для чего покрывающіе ихъ листья сплетаются въ кіску. 5) Родъ вышивки.
Пліщ, -ща, м. = лящ 1.
Тикати, -каю (-чу), -єш (-чеш), гл.
1) Тыкать, втыкать.
2) Давать, показывать (кукишъ). Вона йому дулі тиче.
3) Говорить «ты». Не тикай, бо мене царь ґудзиками обтикав. То це він на батька тикав?
Торохтіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Постукивать, стучать, громыхать, гремѣть. Не тупочуть коні, не торохтять коляси. Торохтів бубон. Чую, щось торохтить у вікно. Дощ по залізу торохтить. 2) Болтать. Торохтить, як вітряк. За те розумний чоловік. Живе тихесенько ввесь вік, не торохтить і не гукає.
Шабашівка, -ки, ж. Предметъ, употребляемый евреями въ субботній день. Горілка-шабашівка.
Шипи, -пів, м. Три снопа, поставленные вертикально. Ідіть, становте гречку у шипи.
Штурма, -ми, ж. 1) Буря. Также: штормъ? А як вітер з моря, тоді робиться штурма. 2) Шумъ, крикъ. Між ними скоїлася буча, штурма.