Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копилити

Копилити, -лю, -лиш, гл.губи. Отдувать, оттопыривать (губы). Переносно: важничать, относиться къ чему съ пренебреженіемъ; дуться. Не копильте, каже, дітки, губок, не копильте! Їжте, воно смашне! Сим. 231 — 232. Не будете ви в нас копилить губу, як ті запорожці, що всі в них рівні. К.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЛИТИ"
Віконечко, -ка, с. Ум. отъ вікно.
Ворга, -ги, ж. = варга. Угор.
Закацу́бнути, -бну, -неш, гл. = закацюбнути.
Люле́шник, -ка, м. Куритель изъ трубки. Ном. № 12603.
Одноногий, -а, -е. Съ одной ногой. Желех.
Парениця, -ці, ж. = паренина 1. Вх. Зн. 46.
Порозболюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разболѣться (во множествѣ).
Пропхнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = пропхатися. Котл. Од. 489.
Розчистити Cм. розчищати.
Шайність, -ности, ж. Честь, почтеніе. Як він робив, така йому й шайність. Н. Вол. у. Людям чини шайность, а коло себе май охайность. Ном. № 11249.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.