Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копилити

Копилити, -лю, -лиш, гл.губи. Отдувать, оттопыривать (губы). Переносно: важничать, относиться къ чему съ пренебреженіемъ; дуться. Не копильте, каже, дітки, губок, не копильте! Їжте, воно смашне! Сим. 231 — 232. Не будете ви в нас копилить губу, як ті запорожці, що всі в них рівні. К.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЛИТИ"
Буквиця, -ці, ж. Раст. a) Betonica officinalis L. ЗЮЗО. І. 114. Мил. М. 23. б) — біла. Primula officinalis L. ЗЮЗО. І. 132. Ум. буквичка.
Важливий, -а, -е. 1) Тяжелый, вѣскій. Серце, що ворушиться од жалю гнівного та од туги важливої. МВ. (О. 1862. І. 75). 2) Важный. Желех. Те зілля дуже важливе од порухи.
Жи́тний, -а, -е. Ржаной. Житне барошно. житна солома.
Ле́мківщина, -ни, ж. Мѣстность, заселенная лемками: погорье Низкаго Бескида отъ р. Сяна по Попрадскую долину, въ Сяндецкомъ у. Желех. Голов. І. Вступл. 725.
Міси́ти, -шу́, -сиш, гл. Мѣсить. Прийшов кум до куми, а кума місить тісто. Чуб. І. 41. Тихо ходить, та густо місить. Ном. № 7315.
Нали́плий, -а, -е. Налипшій.
Наприкря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. напри́критися, -рюся, -ришся, гл. Надоѣдать, надоѣсть.
Перезіхати, -ха́ю, -єш, гл. Перестать зѣвать.
Пристрашка, -ки, ж. Острастка.
Розстукатися, -каюся, -єшся, гл. Стучать не переставая.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.