Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копил

Копил, -ла́, м. 1) Сапожная колодка. Швець копилом перекинув. Ном. №301. 2) Столбики (отъ 4 до 6), связывающіе полозья съ ящикомъ саней. Kolb. I. 67. Шух. I. 180. Копили поробив на сани. 3) Незаконнорожденное дитя. Вх. Зн. 28. Ум. копиле́ць. Ном. № 14299.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЛ"
Белечка, -ки, ж. Овца. Ой овечки, ой белечки. Шух. І. 198.
Дерча́ння, -ня, с. Дребезжаніе. Харьк.
Добавля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. доба́вити, -влю, -виш, гл. Добавлять, добавить, прибавлять, прибавить.
Килавець, -вця, м. Человѣкъ больной грыжей. Желех.
Непорожній, -я, -є. 1) Не пустой. 2) О самкахъ и женщинахъ: беременная. Е, шкода тепер з сорочками: моя жінка непорожня — шити нікому.
Окріп'я, -п'я, с. = окріп, 2. На Прокіп'я (VII, 8) рвуть окріп'я. ХС. І. 77.
Підгорлиця, -ці, ж. 1) = підгорля 2. Kolb. І. 67. 2) = пт. горлач. Вх. Пч. II. 9.
Променистий, -а, -е. = промінистий. Веселого променистого ранку. МВ. ІІ. 147.
Слобідка, слобідочка, -ки, ж. Ум. отъ слобода.
Тельбушок, -шка, м. Ум. отъ тельбух.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.