Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копилиця

Копилиця, -ці, ж. Незаконная жена, наложница. Вх. Зн. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЛИЦЯ"
Вихолоджувати, -джую, -єш, сов. в. вихолодити, -джу, -диш, гл. Охлаждать, охладить, выстудить.
Доложи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) = докласти. Рук добре доложить. Ном. № 9959. 2) Доложить. Щоб туди люде не ходили, із криниці води не носили, Івася та й не розбудили і батеньку та й не доложили. Бал. 68.
Кандибити, -блю, -биш, гл. Скаредничать. Як що купив, то їж відразу та й не кандиб. Зміев. у.
Крадемці нар. = крадькома. Вх. Зн. 29.
Кульбаба, -би, ж. Раст. Одуванчикъ, Taraxacum Dens Leonis Desf. Анн. 349.
Обмітка, -ки, ж. = обметиця 2. Шух. І. 170.
Підстоженє, -ня, с. = підстіжжя. Kolb. I. 63.
Подарунько, -ка, м. = подаруйко.
Покудовчити 1, -чу, -чиш, гл. = покудлати.
Хиляти, -ляю, -єш, гл. = хитати. Вітер дуба хиляє. Грин. III. 357.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.