Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зов'ялий

Зов'ялий, -а, -е. и пр = зів'ялий и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОВ'ЯЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОВ'ЯЛИЙ"
Балаклій, -лія, м. Говорунъ, болтунъ. Черниг.
Витивкати, -каю, -єш, гл. Вылокать. Йому скільки не сип борщу, все витивкає.
Диль, -ля, м. Имѣетъ и множ. число (дилі́), но употребляется и какъ собират. Толстые брусья, изъ которыхъ складываютъ стѣны хаты, колодца и пр., пластины. Н. Вол. у. МУЕ. ІІІ. 31. КС. 1883. I. 216. Ой у полі криниченька дильом дильована. Чуб. V. 157.
Ді́вчинка, -ки, ж. Дѣвочка. І дитинка в їх була, дівчинка як ясочка, свіжа й повна як гурочок. МВ. І. 8.
Женти́ця, -ці, ж. Сыворотка (молочная). Шух. І. 37.
Завгли́бки нар. = завглибшки. Кінь як стрибне, — так усіма чотирма ногами по копцю й вибив, у коліно завглибки. Драг. 253.
Заслоня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. заслони́ти, -ню́, -ниш, гл. Заслонять, заслонить, закрывать, закрыть, завѣшивать, завѣсить. Сирая земля двері залегла, віконця заслонила. Мет. 151. Укинув її в піч і заслонив. Рудч. Ск. II. 40. Я гірко плакала, що не довелось їй очі заслонити. Г. Барв. 95.
Ключенько, -ка, м. Ум. отъ ключ.
Позавічний, -а, -е. Заглазный, заочный. Ном. № 10497.
Шляшечок, -чка, м. Ум. отъ шлях.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОВ'ЯЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.