Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знущання

Знущання, -ня, с. Издѣвательство.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНУЩАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНУЩАННЯ"
Догоджа́ти, -джа́ю, -джаєш, сов. в. догоди́ти, -джу́ (-жу́), -ди́ш, гл. Угождать, угодить. Вернулось бурлацтво шляхті догожати. К. Досв. 25; Господь не може людім догодити: то дощу просять, то кажуть — багато вже. Камен. у.
Заби́ти, -ся. Cм. забивати, -ся.
Качор, -ра, м. 1) = качур. 2) мн. = качористі вилочки. Kolb. І. 49.
Нара́да, -ди, ж. Совѣщаніе.
Натупкатися, -каюся, -єшся, гл. = натупатися.
Пережижка, -ки, ж. Глиняная посуда, обожженная предварительно, послѣ чего она покрывается свинцового поливою, а затѣмъ подвергается вторичному обжиганію. Вас. 180.
Пересвідчувати, -чую, -єш, сов. в. пересвідчити, -чу, -чиш, гл. Убѣждать, убѣдить фактами.
Підрадливий, -а, -е. Обманчивый. Як п'єш та почуваєшся по сназі, то чоловікові горілка панує, а як же не почуваєшся по сназі, — ото вже підрадлива річ. Лубен. у.
Попривикати, -каємо, -єте, гл. Привыкнуть (о многихъ).
Примусний, -а, -е. Изобрѣтательный, способный, находчивый. Мнж. 190.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНУЩАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.