Гагакати, -каю, -єш, гл. Вскрикивать, громко говорить. Піп у церкві гагакав, гагакав, аж піт його проняв.
Зако́панець, -нця, м. Что-нибудь краденое и закопанное.
Засно́вання, -ня, с. Закладка (постройки) и угощеніе по поводу этого.
Знахід, -ходу, м. Нахожденіе; находка.
Повгинати, -наю, -єш, гл. Вогнуть (о многомъ).
Попускатися, -каюся, -єшся, сов. в. попуститися, -щуся, -стишся, гл. Допускать, допустить себя до чего. Як свиня вкусить, або жінка попоб'є, то на страшний суд не встанеш, щоб ти не попускався.
Похребт, -ту, м. Хребетъ, спина. Бик має міцний похребт.
Розбакати, -каю, -єш, гл. Отговорить, отсовѣтовать. Так батько та мати її туди і не пустили: там ше, кажуть, тебе розбакають, то ти і не підеш заміж.
Сметануватий, -а, -е. О смушкѣ: сѣрый съ отливомъ матово-серебристаго цвѣта.
Чернецтво, -ва, с.
1) Монашество.
2) соб. монахи.
