Більшити, -шу, -шиш, гл. Увеличивать.
Закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло.
Кацубнути, -ну, -неш, гл. Замерзать, застывать.
Лагідність, -ности, ж. Кротость, мягкость душевная, миролюбіе. Чого ви хочете? Чи з лозиною прийти мені до вас, чи з любов'ю і духом лагідности?
М'ятки́й, -а́, -е́ Мягкий.
Пластовець, -вця́, м. Снѣгъ, падающій хлопьями.
Поконвічний, -а, -е. Извѣчный. Поконвічні високі Карпати.
Посмалити, -лю́, -лиш, гл. Опалить, обжечь. Дев'ятнадцять самих баранячих голів до захолоду сама посмалила. Та одна діброва не горіла, соловейкові крильця посмалила.
Станути, -ну, -неш, гл.
1) = стати.
2) Истаять. Станула як віск.
Хоромина, -ни, ж. Домъ, изба. Въ пѣснѣ хоро́миною названъ гробъ. Треба дощок добувати, хоромину будувати, без віконець, без дверець, там спить козак молодець.
