Вирячкуватий, -а, -е. Пучеглазый; выпученный (о глазахъ). Очі такі стали вирячкуваті.
Застря́мина, -ни, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Засту́пниця, -ці, ж. 1) Замѣстительница. 2) Защитница, заступница.
Крумчати, -чу, -чиш, гл. = крумкати. Гавран крумчит.
Лю́ляння, -ня, с. Баюканье.
М'яси́во и мняси́во, -ва, с. Мясное; мясная пища, кушанье. Столи його погнулись від м'ясива. На обід у запорожців мало подавали м'ясива, а все тілько рибу.
Невинно нар. Невинно.
Обруб, -ба, м.
1) Отдѣльный кусокъ земли, участокъ. Моя земля в однім обрубі.
2) Въ водяной мельницѣ: небольшая возвышенность на поду, на которой лежать жернова.
Підцупити, -плю, -пиш, гл.
1) Подтянуть, подтащить.
2) Стибрить, стащить. Нишком підцупить та й нишком збути.
Погань, -ні, ж.
1) Гадость, дрянь, скверность. Отара собако, де б молиться, верзеш тут погань. З того попелу завелась вся тая погань: мошки, комарі, жуки. Ну, годі, годі, Грицьку, буде ту погань снігиря хвалить.
2) соб. Язычники.
