Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знехотя

Знехотя, зне́хочу, нар. Нехотя, противъ воли, неохотно. Давно! — знехотя промовив Сухобрус і замовк. Левиц. Пов. 42. Знехочу баба порося ззіла. Посл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНЕХОТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНЕХОТЯ"
Бабувати, -бу́ю, -єш, гл. = бабити. Бабувала у його жінки. Рудч. Ск. II. 92.
Галабурда, -ди 1), ж. Дебошъ, дебоширство, буйство. Волынск. 2) м. = галабурдник. Желех.
Гдась нар. Когда-то. Черниг. у.
Заора́ти Cм. заорювати.
Качаточко, -ка, с. Ум. отъ кача.  
Лелі́ння, -ня, с. Тихое теченіе. Тихе леління... води по камінні. Левиц. І.
Наобі́датися, -даюся, -єшся, гл. Наобѣдаться.
Нерано нар. Поздно. Калино-малино, чом нерано зацвіла? Чуб. V. 1008. Ум. неране́нько.
Спрозоритися, -рюся, -ришся, гл. Быть испорченнымъ взглядомъ, сглаженнымъ. Екатер. у.
Ужити, -ся. Cм. уживати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНЕХОТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.