Гарманка, -ки, ж. Катокъ, которымъ молотять.
Горо́хви́на, -ни, ж., также и во мн. горо́хви́ни. Гороховая солома. Мені, мати, скрині та перини, тобі, мати, горох-горохвини.
Губи́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Губить, истреблять, уничтожать. Що тіло любить, тоє душу губить. Того в'яжуть, того ріжуть, той сам себе губить. Не губи мене з світу. 2) Терять. Який раз це ти вже гроші губиш?
Двана́йцять и пр. = Дванадцять и пр.
Зачерви́віти, -вію, -єш, гл. Покрыться червями.
Збиткува́тися, -куюся, -єшся (над ким), гл. = збиткувати (кого). Не збиткуйся, чужа мати, не збиткуйся надо мною. Най ся ляхи не збиткують, моє тіло не чвертують. Теперка, дякувати Богу, вже не збиткуються над нами, як за кріпацтва була.
Луда́н, -на, м. Родъ блестящей матеріи. Лупили два косяка лудану. также кафтанъ, сшитый изъ этой матеріи или расшитый золотомъ. . Будуть куми у жупанах, побратими у луданах, сусідоньки в кармазині, а ти, мати, в сірячині. Дома у Січі ходять у семряжках да в кажанках,... а тут жупани на їх будуть лудани, штани із дорогої саєти. З під лудану червону китайку виймає.
Порощати, -щу́, -щи́ш, гл.
1) О дождѣ, снѣгѣ: барабанить по окнамъ, стѣнамъ. Дощ порощить у вікно. Хуртовина все забиває та порощить у вікна.
2) Кричать торопясь, въ гнѣвѣ (о человѣкѣ).
Проїзджачий, -чого, м. Проѣзжій. Та прохожих, проїзджачих у двір закликає. Перехожий, проїжжачий — що їх там на шляху ні кидалося в вічі, ніхто мене не заняв, спасибі Богу.
Уймак, -ка, м. Захваченный въ неволю, въ плѣнъ. Син пійшов у кримські уймаки.
